ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Армійські софізми - 66 (18+)

Україну захищають мудрі та дотепні люди, тому в ООС що не слово – то афоризм, софізм, слушна думка чи дотепна байка

Depo.
22 липня 2018 18:00
ФОТО: depo.ua
Армійські софізми - 66 (18+)
Василь Савчур /Facebook

Журналісти Depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців ООС і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією

Якщо вас жодного разу не назвали бандерівцем, фашистом, карателем, укропом, хунтою - замислитесь, може, ви не така вже й хороша людина (с)

Снайпер. Пишеться по замовленню Ann Kosinova

Пролог

Це був звичайний осінній день. В міру прохолодний. Час од часу йшов дощ. Між нашим і сєпарським опорніками, Геніальний Штаб ЗСУ і Вєрховний Пєтушиний Камітєт Нєдоросії, об'явили перемирря. Але бажання вбити когось обичьним перемірієм не забереш. От і приходилось нам воювать на ничку. Да і сєпарам тоже.

Раньше жилось луччє. Сидиш собі, по тобі хтось з ружжа - шпульк. Ти йому з ДШК в амбразуру - таляп. По радєйкі помурчав: Тополя, тополя, я - Рудий Ніс. З Шмєля по нам шмаляють. Відкрив вогонь у відповідь". Через минут 20 приліта і тобі в амбразуру. Ти йому опять. І так з утра до ночі. В обід перекус. І на ніч всі заготавлюють БК, бо опять начнецця окопний ворфейор. Толку од такого пахкання небагато, але люди час од часу гинули. Да і в тонусі всі держаться. Он в сєпара нєрви не видержали, виліз на бліндаж покурить ночею. Чи то перед пацанами хвалився, чи то ше якогось хуя. Короче, зловила та дика абізяна очєрєдь з ПК і понесли його братани його додому. Жмура однесли і айда дальше в оврага. Коня доїдати.

А зараз, через перемирря, все по іншому. ВОГи літають в небі, міни сипляться, пульки шпулькають. Про обстріли всі доповідають, а про отвєточку - нє. Нізя ж. Перемирря всьо таки. Сєпари на нас жалуються, а ми на них. Мол всі друг друга обстрілюють, но ніхто не признається. Координаційний центр з двохстороннього припинення вогню сидить з квадратним йоблом, ОБСЄ з поставлєной задачой не справляється. Сєпари не шибко стучать на нас, а ми на них. А то ще нормальних сєпарівукрів заберуть і пришлють скучних. І всьо, война закончилась.

Почалося все, як і завжди на фронті, з доповіді спостерігача:

Частина перша: Підарас

- бачу лунтіка. По грєбню броде. Лівіше курятника. Броде падла. Шось строїть, полюбому.

- счаз, снайпера визвем.,- я буркнув в радєйку.

Поруч пробігав один з моїх юнітів. Я звинуватив його в злочинній бездіяльності і ухиленні від військової служби. Назначив покарання у вигляді двох суток губи, потім видохнув і помилував, замінивши покарання на похід за снайпером. СМСка поржала і почапала в сторону подвала.

Через півчаса прийшла бідося. Снайпер кутався в горку і обіймав СВД сподіваючись що ружжо його зігріє.

- прівєт, камандір. Нахуя ви мене розбудили?

- там підар по Холму лазе. Їбануть тре. Строїть там шось. Ми не стріляли. Шоб не спугнуть.

- бля...

Снайпер явно розстроївся шо його розбудили.

- давай, работай. СВД захтів? То йди вбивай людей.

- ну ладно. Піду кусок хліба заробляти.

Він пошкєрився і пішов до спостерігача. Той показав йому де мєлькає абізяна. Снайпер шось почав малювати на карті. Шо він малював - хз. Якісь свої снайперські штучки, я в том не тямлю. Но я думаю шо то він просто вийобувався. Бив в свій снайперський бубєн і тягнув час.

Домалювавши що хотів, він почалапав в сторону вихода з позицій. Опять падло рішив підповзти ближче.

Через годину ми почули одинокий постріл з СВД.

- єсть. Упав підар. Вниз туда йобнувся. За грєбня, не бачу як лежить.

Минут через 25 з сєпарського опорніка рванув білий жигуль. В догонку йому їбанули пару раз з ДШК, попасти хуй, но нєрви портить. В метрі од жигуля їбанув БС 12,7 і машина гарно пролетіла через тучку диму. Як в кіно. Хіба що підстрелений на задньому сидінні був справжнім.

Через минут 15 прийшов снайпер. Брудний і мокрий.

- попасти я попав. Но куда - хз. Так шо не скажу шо вбив.

- ми мєдічку їх бачили. Бистро летів. Походу ранило.

- і хуй на нього.

Ми пішли в бліндажик пити каву. Місця вільного не було. Хтось тупив в телефоні і дивився кіно. Хтось пожмакував нашого кота Пшонку. Чайник ось ось закипав вже минут 20. Але з задачою ми справились.

- Чупік, тебе там кличуть.

- шо уже?

- опять сірий джип приїхав.

Йобла у всіх враз посерйознішали. Гумор кудись дівся. На сірому джипі їздив їх снайпер. Толковий. Наглий. Це він убив за 5 днів - 4 чоловіка. І нашого Пашу теж. Снайпера того хуй зловиш. Но пару раз получалось його прижать і зігнать. Повезло шо вичислили на чому він їздить.

- так. Голови не висовувать. По одіночці не ходить. Накрутіть їбані пламєгаси. Лучче підорить автомат чим голову по окопу ловить. АГСніки хай розкладаються і наводяться. Буде вайна. Опять приїхав. Підарас. (Іван Чупа)

Снайпер. Частина друга: долбойоб

Вдень те падло не працювало. Не встиг розкластися. Вночі буде терорізувать. Уйобіщє лісне. В нього і ночнік є хороший.

Впала темрява. Зазвичай темряву ми сприймали добре. Тєплаки і ночніки є. БК хватає. Позиції хороші. Да і дров на буржуйку для чайку хватає, народу в окопах дахуя. А тут вже було зовсім інше. Тут приїхав дядя тебе заохотить. Відчуття, я вам скажу, так собі. Десь як у школі коли хуліган сказав що після уроків дасть тобі пиздов. Такий липкий тваринний неконтрольований страх. Але гірший. Бо там шо, ну дасть пиздов, чи ти йому. А тут є шанс не дожить до кінця ігри престолів. І шанс не ілюзорний. Дістанция тут невелика. А якшо ше підповзе, сука, то точно не схибить.

АГСи навели на позиції сєпарів. Пристріляли. Снайпера оставили на другу ніч. Він погнав організовувать контрснайперські дії. Заліз в якусь сраку і зиркав оттуда тєплопріцелом.

Сєпари майже одразу почали нас зайобувать і всіляко визивать на бій. Але ми не велись. Бо це падло в амбразуру уміє закидувать нєхуй дєлать. Для порядку з глушака одпахкувались, але сірозной катавасії підтримать не хотіли. Нема дурних. Сєпари образились і пахкать перестали. Укри обісрались, ставимо прогул. Час од часу бамкали, але раз в 30 минут. Перекличка така собі. Вони нам, ми їм.

"Всьо добре, ніхто нікуда не лізе. Ми вас ненавидимо."

І ми се їм одпахкували:

"Вас пойняв. В нас те саме. Хуй сосіть тупі обригани"

То ми зиркали собі в тєпляк. Єбач висунув. Позиркав. Чи зза бруствєру, чи через амбразури.

Пів ночі вже пройшло. Вродє тихо. Нать перекличка вчухла.

Я взяв тєплак, включив його. Притулив до ока, шоб одсвєту не було. Пульсар зажужжав шторкою (цей звук запам'ятав назавжди) і включився. Висунув єбало над бруствєром шоб глянуть куда не достає амбразура. Тут тихо. Тут тихо. Там заєць бігає. Всьо заєбісь.

Бах.

В метрі од моєї голови. Правіше, в мішок, чьотінько по уровню, їбанула пулька.

Я одірвав тєплак од ока і самозасунувся в окоп.

- ну! вас! нахуй!

Сказав я сам собі. Сів на дно окопчика і закурив. Прийшов братан:

- шо таке?

- чуть не йобнули. Правіше в'їбав.

- підар.

Покурили. Зиркать в тєплак то нада. Взяв каску на патика і висунув.

Бах.

Прям біля каски прилетіло. Панятно. Підар з тєплопріцелом. Сука. Как ти мнє дораг. Но походу - лох.

- Братюнь. Чашку кіпяточку принеси.

Каска то дорога. За свої куплена. Братюня приніс чашку чайку. Я кинув туда цукру і виставив чашку в амбразуру.

Сам взяв тєплак, кусок карємата і погнав до другої амбразури. В карєматі була прорізана глядєлка, в це отвєрстіє засовували тєплак і зиркали. Дуже незручно, але підар з тєплаком сосе хуй. Конєчно, якшо в амбразуру прилетить рандомний шпульк-шпульк - то станеш пабєдітєльом па жизні. Но то таке.

Бах.

Підарас знов сработав. На цей раз в чай Мономах. З цукром і без лимона.

Мій коллєга чашку сховав. Посьорбав, тицьнув чашку на буржуйку, долив. Забрав чашку через пару хвильок. Опять висунув в амбразуру.

Бах.

І так пішло по кругу. Десь часа три цей підарас питався убить чашку. Під кінець, коли він знов шворкнув в чайочок. Ми голосно закричали йому: "ЛООООООООООХ!".

Снайпер образився і тієї ночі нас не турбував.

Епілог:

Снайперська дуель. Кілька днів по тому.

Підар так само нас доставав ночами. Уїзжать не отвєдав кровушки укропской він явно не хотів. Але ми організували протидії у вигляді чаю, касок і шматка карємата.

Ми почули віддалену стрілянину. Кілька пострілів і крики. Побігли на звуки. Зустріли нашого снайпера. Того троха тіпало. Но живздаров. Розказав шо сталося.

"Лежу собі в льожкі. Тут бачу, два підара ідуть. Крадуться. І то хитро, шоб ви з кукушатні їх не побачили. Я їх подпустив. Першого - шворк. Упав. Другий по мені. І то пріцельнєнько так. Я на вйоби. Висунувся в другом мєстє. Пасу. Побачив. Тут мені в мішка прилітає, напротів грудей. Аж мішок здвинуло. Повезло шо не пробило. Я по ньому атработав. Потом ше раз. Він тікать. По мені ше разочок пахнув. Я в окоп. І кричу йому: "НЕ ПОПАВ ХУЄСОС!". А він мені: "ПАШОЛ НАХУЙ ПІДАР"

І упиздив гандон. Чуть не їбанув мене."

- а з тим першим шо? Папав?

- а я їбу!

- і хуй з ним. (Іван Чупа)

#песнинародовАТО

Апасним сєпарським ДРГ посвящаєтся.

Ти так давно завис в моїй країні,

Ти так давно зайобуєш мене,

Тобі скажу: Коли літають міни,

То значить знов полізе деерге.

Ти кожен день хуяриш по зєльонкє,

Поки наряд мій мокне під дощем,

Але коли я ставлю в лісі "монку",

У мене в серці знов приємний щем!..

Приспів:

Я хочу тобі сказати:

Ти, падло, не будеш спати,

Коли я із АГееСа

Работаю з тєплаком.

Як ти завтикаєш, пташко -

Тебе заєбошу з "дашки"...

Корочє, з мого Донбаса

Тікай - я стріляю!

Цьом!..

Тікай - я стріляю!

Цьомаю, цьомаю!..

Пара-па-пам-пам...

Напевно ти на камуфляж російській

Розкрасив все - і руки і вуста,

І попиздячив в степ мій український,

Тихенько, як матьорий діверсант...

Напевно, ти шукав мій ВОП на мапі,

І думал, шо зарізати прийшов,

Тепер лежиш з іконкою у лапі

І остиваеш в тому, в чом ішов...

Приспів:

Я хочу тобі сказати:

Ти, падло, не будеш спати,

Коли я із АГееСа

Работаю з тєплаком.

Як ти завтикаєш, пташко -

Тебе заєбошу з "дашки"...

Корочє, з мого Донбаса

Тікай - я стріляю!

Цьом!..

Тікай - я стріляю!

Цьомаю, цьомаю!..

Як сонце зійде, все пропаде,

Ми по посадкє вийдем к тебе.

Фоточку зробим, запостім в фб...

Чи нє?..

Звякнєм у "тапік", ротний прийде,

Скаже "а пістолет в нього є?".

Речитатив:

Може щось і було,

А ми скажем: Зась!..

Знає тільки взводний,

Але не віддасть...

Цьомаю, цьомаю!..

Пара-па-пам-пам,

Пара-па-пам-пам... (Мартін Брест)

Кхм..."У Збройних Силах України створюються такі види документів: наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток та інші документи, розроблені в установленому порядку. "

У меня все. Я ушел в астрал, вернусь не скоро. (Дмитро Іванов)

Рекомендації новобранцям ЗСУ:

Якщо ви не хочете постійно пройобувати свою запальничку - необхідно перед строєм(щоб всі бачили) поєлозити нею в себе в дупі. Гарантія - ніхто не захоче її спиздити у вас.

Запальничка в армії - це незалежність. (Жора Турчак)

Кольщик, наколи мне все подряд,

Крест немецкий, рядом кошку с тапками.

Светофор и трех солдатов в ряд,

Принтер, флэшку, документы с папками.

Наколи на жопе кенгуру

И велосипед с большими фарами,

На плече набей певца Шуру,

Рядом октябрят стоящих парами.

Если места хватит наколи

Дом с трубой, тарелку супа полную,

Телевизор и троих косуль,

Чтобы навсегда меня запомнили.

Ты набей мне творог и кларнет,

Буратину с Чиполином, в валенках,

Наколи на блюдце винегрет,

Профиль Цоя, три цветочка аленьких.

Если сможешь ,то набей ежа,

Гимн России на румынском выколи,

Три огромных кухонных ножа,

Малышей, чтоб у калитки сикали.

Бутерброд мне с сыром наколи,

И тетрадку в клетку цвета алого,

Голубя сидящего в пыли,

А под мышкой тойтерьера мАлого.

Наколи танцующих бомжей,

Наколи как мышь енота трогает,

Наколи гадюку и ужей,

Наколи… и пусть стереть попробуют…Vitalij Novozhilov