Армейские софизмы - 66 (18+)
Украину защищают мудрые и остроумные люди, поэтому в ООС что ни слово - то афоризм, софизм, хорошая мысль или остроумная байка
- Истории
-
22 июля 2018 18:00
Журналисты Depo.ua составили подборку софизмов, шуток, стихов, забавных фотографий и картинок от бойцов ООС и военных волонтеров, которые они публикуют в соцсетях.
Мы публикуем их языке авторов, с авторской лексикой, орфографией и пунктуацией
Якщо вас жодного разу не назвали бандерівцем, фашистом, карателем, укропом, хунтою - замислитесь, може, ви не така вже й хороша людина (с)
Снайпер. Пишеться по замовленню Ann Kosinova
Пролог
Це був звичайний осінній день. В міру прохолодний. Час од часу йшов дощ. Між нашим і сєпарським опорніками, Геніальний Штаб ЗСУ і Вєрховний Пєтушиний Камітєт Нєдоросії, об'явили перемирря. Але бажання вбити когось обичьним перемірієм не забереш. От і приходилось нам воювать на ничку. Да і сєпарам тоже.
Раньше жилось луччє. Сидиш собі, по тобі хтось з ружжа - шпульк. Ти йому з ДШК в амбразуру - таляп. По радєйкі помурчав: Тополя, тополя, я - Рудий Ніс. З Шмєля по нам шмаляють. Відкрив вогонь у відповідь". Через минут 20 приліта і тобі в амбразуру. Ти йому опять. І так з утра до ночі. В обід перекус. І на ніч всі заготавлюють БК, бо опять начнецця окопний ворфейор. Толку од такого пахкання небагато, але люди час од часу гинули. Да і в тонусі всі держаться. Он в сєпара нєрви не видержали, виліз на бліндаж покурить ночею. Чи то перед пацанами хвалився, чи то ше якогось хуя. Короче, зловила та дика абізяна очєрєдь з ПК і понесли його братани його додому. Жмура однесли і айда дальше в оврага. Коня доїдати.
А зараз, через перемирря, все по іншому. ВОГи літають в небі, міни сипляться, пульки шпулькають. Про обстріли всі доповідають, а про отвєточку - нє. Нізя ж. Перемирря всьо таки. Сєпари на нас жалуються, а ми на них. Мол всі друг друга обстрілюють, но ніхто не признається. Координаційний центр з двохстороннього припинення вогню сидить з квадратним йоблом, ОБСЄ з поставлєной задачой не справляється. Сєпари не шибко стучать на нас, а ми на них. А то ще нормальних сєпарівукрів заберуть і пришлють скучних. І всьо, война закончилась.
Почалося все, як і завжди на фронті, з доповіді спостерігача:
Частина перша: Підарас
- бачу лунтіка. По грєбню броде. Лівіше курятника. Броде падла. Шось строїть, полюбому.
- счаз, снайпера визвем.,- я буркнув в радєйку.
Поруч пробігав один з моїх юнітів. Я звинуватив його в злочинній бездіяльності і ухиленні від військової служби. Назначив покарання у вигляді двох суток губи, потім видохнув і помилував, замінивши покарання на похід за снайпером. СМСка поржала і почапала в сторону подвала.
Через півчаса прийшла бідося. Снайпер кутався в горку і обіймав СВД сподіваючись що ружжо його зігріє.
- прівєт, камандір. Нахуя ви мене розбудили?
- там підар по Холму лазе. Їбануть тре. Строїть там шось. Ми не стріляли. Шоб не спугнуть.
- бля...
Снайпер явно розстроївся шо його розбудили.
- давай, работай. СВД захтів? То йди вбивай людей.
- ну ладно. Піду кусок хліба заробляти.
Він пошкєрився і пішов до спостерігача. Той показав йому де мєлькає абізяна. Снайпер шось почав малювати на карті. Шо він малював - хз. Якісь свої снайперські штучки, я в том не тямлю. Но я думаю шо то він просто вийобувався. Бив в свій снайперський бубєн і тягнув час.
Домалювавши що хотів, він почалапав в сторону вихода з позицій. Опять падло рішив підповзти ближче.
Через годину ми почули одинокий постріл з СВД.
- єсть. Упав підар. Вниз туда йобнувся. За грєбня, не бачу як лежить.
Минут через 25 з сєпарського опорніка рванув білий жигуль. В догонку йому їбанули пару раз з ДШК, попасти хуй, но нєрви портить. В метрі од жигуля їбанув БС 12,7 і машина гарно пролетіла через тучку диму. Як в кіно. Хіба що підстрелений на задньому сидінні був справжнім.
Через минут 15 прийшов снайпер. Брудний і мокрий.
- попасти я попав. Но куда - хз. Так шо не скажу шо вбив.
- ми мєдічку їх бачили. Бистро летів. Походу ранило.
- і хуй на нього.
Ми пішли в бліндажик пити каву. Місця вільного не було. Хтось тупив в телефоні і дивився кіно. Хтось пожмакував нашого кота Пшонку. Чайник ось ось закипав вже минут 20. Але з задачою ми справились.
- Чупік, тебе там кличуть.
- шо уже?
- опять сірий джип приїхав.
Йобла у всіх враз посерйознішали. Гумор кудись дівся. На сірому джипі їздив їх снайпер. Толковий. Наглий. Це він убив за 5 днів - 4 чоловіка. І нашого Пашу теж. Снайпера того хуй зловиш. Но пару раз получалось його прижать і зігнать. Повезло шо вичислили на чому він їздить.
- так. Голови не висовувать. По одіночці не ходить. Накрутіть їбані пламєгаси. Лучче підорить автомат чим голову по окопу ловить. АГСніки хай розкладаються і наводяться. Буде вайна. Опять приїхав. Підарас. (Іван Чупа)
Снайпер. Частина друга: долбойоб
Вдень те падло не працювало. Не встиг розкластися. Вночі буде терорізувать. Уйобіщє лісне. В нього і ночнік є хороший.
Впала темрява. Зазвичай темряву ми сприймали добре. Тєплаки і ночніки є. БК хватає. Позиції хороші. Да і дров на буржуйку для чайку хватає, народу в окопах дахуя. А тут вже було зовсім інше. Тут приїхав дядя тебе заохотить. Відчуття, я вам скажу, так собі. Десь як у школі коли хуліган сказав що після уроків дасть тобі пиздов. Такий липкий тваринний неконтрольований страх. Але гірший. Бо там шо, ну дасть пиздов, чи ти йому. А тут є шанс не дожить до кінця ігри престолів. І шанс не ілюзорний. Дістанция тут невелика. А якшо ше підповзе, сука, то точно не схибить.
АГСи навели на позиції сєпарів. Пристріляли. Снайпера оставили на другу ніч. Він погнав організовувать контрснайперські дії. Заліз в якусь сраку і зиркав оттуда тєплопріцелом.
Сєпари майже одразу почали нас зайобувать і всіляко визивать на бій. Але ми не велись. Бо це падло в амбразуру уміє закидувать нєхуй дєлать. Для порядку з глушака одпахкувались, але сірозной катавасії підтримать не хотіли. Нема дурних. Сєпари образились і пахкать перестали. Укри обісрались, ставимо прогул. Час од часу бамкали, але раз в 30 минут. Перекличка така собі. Вони нам, ми їм.
"Всьо добре, ніхто нікуда не лізе. Ми вас ненавидимо."
І ми се їм одпахкували:
"Вас пойняв. В нас те саме. Хуй сосіть тупі обригани"
То ми зиркали собі в тєпляк. Єбач висунув. Позиркав. Чи зза бруствєру, чи через амбразури.
Пів ночі вже пройшло. Вродє тихо. Нать перекличка вчухла.
Я взяв тєплак, включив його. Притулив до ока, шоб одсвєту не було. Пульсар зажужжав шторкою (цей звук запам'ятав назавжди) і включився. Висунув єбало над бруствєром шоб глянуть куда не достає амбразура. Тут тихо. Тут тихо. Там заєць бігає. Всьо заєбісь.
Бах.
В метрі од моєї голови. Правіше, в мішок, чьотінько по уровню, їбанула пулька.
Я одірвав тєплак од ока і самозасунувся в окоп.
- ну! вас! нахуй!
Сказав я сам собі. Сів на дно окопчика і закурив. Прийшов братан:
- шо таке?
- чуть не йобнули. Правіше в'їбав.
- підар.
Покурили. Зиркать в тєплак то нада. Взяв каску на патика і висунув.
Бах.
Прям біля каски прилетіло. Панятно. Підар з тєплопріцелом. Сука. Как ти мнє дораг. Но походу - лох.
- Братюнь. Чашку кіпяточку принеси.
Каска то дорога. За свої куплена. Братюня приніс чашку чайку. Я кинув туда цукру і виставив чашку в амбразуру.
Сам взяв тєплак, кусок карємата і погнав до другої амбразури. В карєматі була прорізана глядєлка, в це отвєрстіє засовували тєплак і зиркали. Дуже незручно, але підар з тєплаком сосе хуй. Конєчно, якшо в амбразуру прилетить рандомний шпульк-шпульк - то станеш пабєдітєльом па жизні. Но то таке.
Бах.
Підарас знов сработав. На цей раз в чай Мономах. З цукром і без лимона.
Мій коллєга чашку сховав. Посьорбав, тицьнув чашку на буржуйку, долив. Забрав чашку через пару хвильок. Опять висунув в амбразуру.
Бах.
І так пішло по кругу. Десь часа три цей підарас питався убить чашку. Під кінець, коли він знов шворкнув в чайочок. Ми голосно закричали йому: "ЛООООООООООХ!".
Снайпер образився і тієї ночі нас не турбував.
Епілог:
Снайперська дуель. Кілька днів по тому.
Підар так само нас доставав ночами. Уїзжать не отвєдав кровушки укропской він явно не хотів. Але ми організували протидії у вигляді чаю, касок і шматка карємата.
Ми почули віддалену стрілянину. Кілька пострілів і крики. Побігли на звуки. Зустріли нашого снайпера. Того троха тіпало. Но живздаров. Розказав шо сталося.
"Лежу собі в льожкі. Тут бачу, два підара ідуть. Крадуться. І то хитро, шоб ви з кукушатні їх не побачили. Я їх подпустив. Першого - шворк. Упав. Другий по мені. І то пріцельнєнько так. Я на вйоби. Висунувся в другом мєстє. Пасу. Побачив. Тут мені в мішка прилітає, напротів грудей. Аж мішок здвинуло. Повезло шо не пробило. Я по ньому атработав. Потом ше раз. Він тікать. По мені ше разочок пахнув. Я в окоп. І кричу йому: "НЕ ПОПАВ ХУЄСОС!". А він мені: "ПАШОЛ НАХУЙ ПІДАР"
І упиздив гандон. Чуть не їбанув мене."
- а з тим першим шо? Папав?
- а я їбу!
- і хуй з ним. (Іван Чупа)
#песнинародовАТО
Апасним сєпарським ДРГ посвящаєтся.
Ти так давно завис в моїй країні,
Ти так давно зайобуєш мене,
Тобі скажу: Коли літають міни,
То значить знов полізе деерге.
Ти кожен день хуяриш по зєльонкє,
Поки наряд мій мокне під дощем,
Але коли я ставлю в лісі "монку",
У мене в серці знов приємний щем!..
Приспів:
Я хочу тобі сказати:
Ти, падло, не будеш спати,
Коли я із АГееСа
Работаю з тєплаком.
Як ти завтикаєш, пташко -
Тебе заєбошу з "дашки"...
Корочє, з мого Донбаса
Тікай - я стріляю!
Цьом!..
Тікай - я стріляю!
Цьомаю, цьомаю!..
Пара-па-пам-пам...
Напевно ти на камуфляж російській
Розкрасив все - і руки і вуста,
І попиздячив в степ мій український,
Тихенько, як матьорий діверсант...
Напевно, ти шукав мій ВОП на мапі,
І думал, шо зарізати прийшов,
Тепер лежиш з іконкою у лапі
І остиваеш в тому, в чом ішов...
Приспів:
Я хочу тобі сказати:
Ти, падло, не будеш спати,
Коли я із АГееСа
Работаю з тєплаком.
Як ти завтикаєш, пташко -
Тебе заєбошу з "дашки"...
Корочє, з мого Донбаса
Тікай - я стріляю!
Цьом!..
Тікай - я стріляю!
Цьомаю, цьомаю!..
Як сонце зійде, все пропаде,
Ми по посадкє вийдем к тебе.
Фоточку зробим, запостім в фб...
Чи нє?..
Звякнєм у "тапік", ротний прийде,
Скаже "а пістолет в нього є?".
Речитатив:
Може щось і було,
А ми скажем: Зась!..
Знає тільки взводний,
Але не віддасть...
Цьомаю, цьомаю!..
Пара-па-пам-пам,
Пара-па-пам-пам... (Мартін Брест)
Кхм..."У Збройних Силах України створюються такі види документів: наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток та інші документи, розроблені в установленому порядку. "
У меня все. Я ушел в астрал, вернусь не скоро. (Дмитро Іванов)
Рекомендації новобранцям ЗСУ:
Якщо ви не хочете постійно пройобувати свою запальничку - необхідно перед строєм(щоб всі бачили) поєлозити нею в себе в дупі. Гарантія - ніхто не захоче її спиздити у вас.
Запальничка в армії - це незалежність. (Жора Турчак)
Кольщик, наколи мне все подряд,
Крест немецкий, рядом кошку с тапками.
Светофор и трех солдатов в ряд,
Принтер, флэшку, документы с папками.
Наколи на жопе кенгуру
И велосипед с большими фарами,
На плече набей певца Шуру,
Рядом октябрят стоящих парами.
Если места хватит наколи
Дом с трубой, тарелку супа полную,
Телевизор и троих косуль,
Чтобы навсегда меня запомнили.
Ты набей мне творог и кларнет,
Буратину с Чиполином, в валенках,
Наколи на блюдце винегрет,
Профиль Цоя, три цветочка аленьких.
Если сможешь ,то набей ежа,
Гимн России на румынском выколи,
Три огромных кухонных ножа,
Малышей, чтоб у калитки сикали.
Бутерброд мне с сыром наколи,
И тетрадку в клетку цвета алого,
Голубя сидящего в пыли,
А под мышкой тойтерьера мАлого.
Наколи танцующих бомжей,
Наколи как мышь енота трогает,
Наколи гадюку и ужей,
Наколи… и пусть стереть попробуют…Vitalij Novozhilov
Больше новостей о событиях в мире читайте на Depo.Истории
Все новости на одном канале в Google News