ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Є така професія - батьківщину зачищати": Армійські софізми, краще за рік (18+)

Україну захищають мудрі та дотепні люди, тому в ООС що не слово – то афоризм, софізм, слушна думка чи дотепна байка. В цьому випуску - тільки про смішне і патріотичне, написане з 14 жовтня 2017 року

Depo.
14 жовтня 2018 13:00
ФОТО: depo.ua
"Є така професія - батьківщину зачищати": Армійські софізми, краще за рік (18+)
Джерело: Дмитро Двойченков/Facebook

Журналісти Depo.ua до свята зробили величезну добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців ООС і військових волонтерів, які вони публікували в соцмережах з 14 жовтня минулого року.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Джерело: Контракт до закінчення особливого періоду/Facebook

Всім, хто паздравлятиме неслужилих мальчіков з Днем Захисника України (бо налічіє піпки тіпа робить потенційним захисником), пропоную тих самих мальчіков поминати на Гробки. Чи доведеться тим потенційним захисникам захищати Україну — напевне не скажеш. А от помруть всі, гарантую. (Антон Шаригін)

Слава Ісу, любі мамо і тато.

У мене все добре, сподіваюся у вас теж. Передайте моїм братам, що служити в морській піхоті набагато цікавіше ніж у нас в селі. Нехай швидше йдуть на службу, поки тут є місця.

Підйом тут о шостій ранку. Спочатку було важко, але мені вже майже подобається вставати так пізно. Скажіть Сашку і Олексі що перед сніданком тут треба просто заправити ліжко і навести порядок - не треба годувати худобу, колоти дрова, розпалювати вогонь, готувати їжу. Майже нічого! Є гаряча вода.

На сніданок дають багато смачного - сік, каша, масло, сир, салат, тушонка - але нема нормальної їжі - свіжого м'яса і справжнього молока, тому не завжди наїдаюся. Але завжди можна сісти між двох міських хлопців, які живуть на одній каві. Їх і моєї порції цілком вистачає до обіду. Міські такі слабаки!

А ще бувають "марш-кидки". Сержант каже, що це для тренування. Раз він так вважає, то я не заперечую. "Марш-кидок" - це приблизно як у нас від будинку до магазину. Після цього міські хлопці падають зі стертими ногами, і нас везуть назад у вантажівці. Місцевість тут непогана, але занадто рівна.

Сержант - це приблизно як вчитель у школі, іноді бурчить. Капітан - директор школи. Майори і полковники в основному зайняті своїми справами і нас не чіпають.

Олекса і Сашко помруть від сміху, але я тут кращий стрілець. Не знаю чому - мішені розміром майже як вовки, але на відміну від них не бігають. І на відміну від сусідських хлопців не стріляють у відповідь. Все що треба зробити - влаштуватися зручніше і вистрілити! Не треба навіть набивати патрони порохом і дробом - їх привозять в коробках.

Нехай Сашко і Олекса поквапляться, поки ніхто не знає яка тут халява!

P. S. До речі - посилаю вам 5000 гривень на ремонт стодоли і мамі на зуби.

Ваша дочка, Оксана.

Современный військовий словник.

Лофт - сооружение из ящиков, досок, сбитого стола, кусков пленки и масксети, где особовий склад отдыхает, принимает пищу, чистит зброю и просто трындит.

Латте - растворимый кофе со сгущенкой. Готовится в металлической кружке. Кружку не мыть - так вкусней получается.

Двойной латте - растворимый кофе и мноооого сгущенки. Бо сгуща обычно дохрена, а кофе всегда или "заканчивается", или "закончился".

Смузи - чистый сгущ. Бо кофе закончился.

Борщ "Цезарь" - борщ с тушманом, овощи в котором порубаны кусками величиной с кулак. Бо лень.

Борщ "Греческий" - старшина забыл кинуть тушман в "Цезарь".

Бизнес-ланч - жареная картошка с салом и свежим хлебом.

Краудфандинг - рота сбрасывается по 200 грн на ремонт машин.

Тимбилдинг - все, свободные от нарядов, берут бензопилу и идут в посадку за дровами.

Коучинг - старшина помогает командиру взвода собрать ДШКМ обратно.

Коворкинг - к сборке ДШКМа привлечен пулеметный расчет.

Воркшоп - к сборке ДШКМ привлечены все доступные військовослужбовці.

Скилл - пришел мехвод, поматерился и собрал.

Факап - но он не стреляет.

Дауншифтинг - попытка солдата перевестись из линейной роты в роту матеріально-технічного забезпечення.

Каминг-аут - "хрен тебе, а не перевод".

Барбершоп - баню натопили.

Джетлаг - четыре наряда в сутки.

Инвайт - звонок связиста "срочно едь в штаб, комбат орет".

Кайтсерфинг - падение в сочную донбасскую грязь прямо на выходе из бани.

Лоукостер - командирский УАЗ заглох при поездке на Новую почту.

Мастхэв - надежные резиновые тапки.

Паблик - утреннее построение.

Тренд - пиксель.

Хипстер - внешний вид командира ВОПа на еженедельной нараде в штабе батальона. (Мартин Брест)

Згадалося. Підхожу до ДШКшніка і питаю:

- як ти його з дашки вчора йобнув?

- то не я! Я в пріцела дивився. Цілився. Тут цей лунтік став. Кулька на землю поклав, автомат поруч положив. Достав з кармана МДЗшку. Засунув собі в рота і молотком по капсулю - телеп. Їбало і розвернуло. Я нать не стріляв!

- то так прокуратурі тре розказувать. (Іван Чупа)

Офицер выходит со столовой, к нему девочка обращается: Дяденька, дяденька, дай шоколадку. Нет, говорит офицер, у меня шоколадки, не положено по норме довольствия. Девочка недовольно: "пехота ебаная" (Каптерка)

Джерело: Рагулі непереможні/Facebook

- Atteeeeen-SHUN!

Чіткий грюкіт солдатських чобіт.

- Guaaaards! Kill on three! One! Two! Three!

Хором:

- KILL!!! :)

- Forwaaard MARCH!

ХРЯСЬ, ХРЯСЬ, ХРЯСЬ! - три стройових. Взвод нагло проходить по золочівському плацу повз стрій перешуганих срочників і здивованих офіцерів. У другій роті тривав день англійської мови (Харитін Старський)

А хто казатиме "на Україну" замість "в Україну", ми здаватимемо не в органи, а на органи…

Ты СОВЕРШЕННО не понимаешь, в чем суть Збройних Сил України.

ЗСУ - это не европейская армия "о, привет чуваки, зацените как я вписал в контракт четыре бельгийские вафли в день, хаха".

ЗСУ - это не унылые патриотические речевки в крыйивках.

ЗСУ - это не изнурительные тренировки, крутые фоточки в инстаграмме и премиум аккаунт на рибейте.

ЗСУ — это место, где люди могут побыть чудовищами — ужасными, бесчувственными, безразличными чудовищами, которыми они на самом деле и являются.

Обстрел длится семнадцать дней, а мы смеемся и копаем. Из семидесяти единиц техники заводится только волонтерский бусик, а мы смеемся и копаем. Грязь, пот, вонь - а мы смеемся и просим еще.

Командир взвода-девственник, начмед-ветеринар, замполит-дезертир — мы смеемся и копаем. Нас ненавидят впереди линии, боятся позади линии и избегают на линии — мы смеемся и копаем. Нам тысячу раз в день доказывают что нас предали, слили, оболгали, обплевали, забыли и списали - мы смеемся и копаем.

Мы представляем опасность для всего вокруг, включая самих себя, мы пойдем на смерть ради горячего душа, мы убиваем врагов сотнями, и это почти всегда случайно. Мы пальцы на горле противника, мы бревно в глазу народа, мы деготь в бочке правительства.

Мы бездушно подпишемся под чем угодно, наши предпочтения не основаны на здравом смысле, бесконечная война — наша стихия, мы — истинное лицо новой Украины. (Антон Колумбет)

Джерело: Рагулі непереможні/Facebook

Не спиться. Почав рахувати овець. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, це вже не рахунок, а імітація рахунку... Встав. Знайшов у дітей чистий зошит. Прошив його і пронумерував. "Журнал обліку овець" готовий. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так, безконтрольно рахувати овець.

Встав. Знайшов у дітей ще один чистий зошит. Прошив його і пронумерував. "Журнал контролю обліку овець" готовий. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати не маючи на те повноважень.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про призначення мене лічильником овець". Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець однією особою, без комісії.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про створення комісії з підрахунку овець". Розбудив сім'ю. Довів наказ. Вони всі сварилися. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, ніяк не позначаючи вже полічених.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про маркування лічених овець". Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, без інструктажу.

Встав. Розбудив сім'ю. Призначив нараду. Вони всі люто сварилися. Довів порядок наради. Дуже сильно лаялися. Вклали мене спати. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець без врахування всіх аспектів оперативної обстановки по лінії протидії корупції.

Встав. Мене уклали спати назад силоміць. Лежу. Дискутуємо з вівцями на тему трактування методики перерахунку овець в нічний час, в рамках реалізації останнього рішення колегії (Maxim Wolf)

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які буде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – Куда вас черти несут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбо́ри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти де́біл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации (Дмитрий Жовтий)

Джерело: Контракт до закінчення особливого періоду/Facebook

Юра, мне здесь хана. Я мутировал в прапорщика. Мне все время хочется что-то спиздить, купить или выменять для хозяйства. Со мной такого раньше никогда не было. Я по сорок минут в эпицентре могу стоять скотч выбирать, красный или зеленый, а потом вернусь еще за желтым, полный светофор. А сегодня мне приснился ламинат. Его ветром вырывало у меня из рук, вот такой кошмарный сон. Я, кажется, закричал во сне. Все, что мне попадает в лапы, я волоку на склад. Оттуда выдачи нет, как с Дона. Если Тайра силком выдирает у меня командное майно, то я целый день чувствую себя ограбленным, как податной после налета ордынских баскаков.

Особенно одежда. Как можно так безжалостно носить этот красивый, стильный, почти новый мультикам, максимум второй-третьей носки, и садиться в нем жопой на мокрую скамейку? Суки, суки, ты что ли сеял-растил этот мультикам, чтобы в нем так нагло ходить и руки об него вытирать? Листочек с дерева сорви блять и вытирай себе руки, или в море помой. Зачем технической водой обязательно руки мыть? Зачем лампочки перегорать? Зачем жопе столько бумаги? Я не могу на это смотреть. Война - это боль и разорение.

Я мою и прячу одноразовые ложки. Еще немного - и я начну их обратно в пакеты утюгом запаивать. Юра, я сошел с ума. Я на гражданке и многоразовые ложки особо не мыл. Что со мной сотворила война?..

Я видел в Широкино охуительный ничейный пенопласт. Для утепления входной двери. Не успел забрать, там обострение было и парамедам, кроме как за "трехсотым" хода нет - прилететь может, и мины свежие подвезли. И меня мучит мысль, что когда я таки заберусь в ширик, этого пенопласта там уже не будет. А еще хуже - если "трехсотый", срочный, а я не удержусь, случится помутнение, и таки заскочу по дороге за этим пенопластом. Я молюсь перед сном Святой Деве Марии Непокаляней, чтобы она отогнала от меня это искушение пенопластом.

На меня сослуживцы с ужасом поглядывают, а дома, боюсь, уже не признают вообще. Нет мне места в мирной жизни.

Юра, мне пиздец. Меня нельзя подпускать к складу, как дракона к пещере с золотом - я свернусь на куче колес, канатов, бушлатов, кабелей, маскировочных сетей, мягких носилок, и буду тревожно спать одним полушарием мозга и другим по очереди, чтобы саморезы не спиздили.

Пропал бывший писатель, блогер и журналист... сетевой опездал и барный распиздяй. Тайра говорит, что это у меня ПТСР такой редкий, я тоже попал в 93% невменяемых. И меня могут вылечить в клинике, в Днепре или Израиле.

Насчет Израиля у меня смутные сомнения. (Святослав Носов)

Джерело: Контракт до закінчення особливого періоду/Facebook

Диалог у полевого умывальника.

Мою руки, в проточной воде из водонапорной башни. Температура воды, сами понимаете - руки сводит, и обжигает от холода.

Молодой боец с голым торсом плещется как утка в пруду. Улыбаясь, произносит : - О! И бани не надо!

За пару секунд заходит знакомый разведчик, с полотенцем и свеже сделаной солдацкой прической.

Открыв отработанным движением водопроводный кран, наклоняется засовывая стриженную голову, под холоднющую проточную воду.

Я быстренько отдергиваю закоченелые мокрые руки, говорю с опаской за его здоровье:

- Блин, простудишься!

Он:

-За 23-и года в армии, там уже сплошная кость! А внутри пустота. (Едуард Крохмалюк)

Ступені готовності м'яса:

1. rare

2. medium rare

3. medium

4. medium well

5. well done

6. ta vsio dosyt

7. vasya, harosh tam vzhe realno

8. kurwa vasya v tebe kurtka goryt

9. aaaaa ebat pacany vasya v vogon vpav dzvonit v shvydku

10. skazhit hai maionez vizmut (Тим Линукс)

#евангелие_от_комбата

1.В начале было Слово, и слово было у Комбата, и слово было "БЧС".

2.Все началось с Него, и без Него ничто не начало быть. Вот вообще.

3.В Нем была жизнь, и зброя, и техника, и только майна не было, фух.

4.Был человек, посланный от Комбата, и имя ему "дежурный связист".

5.Он звонил командирам ВОПов, чтобы все подали БЧС до вечера, а не как всегда. И когда было "как всегда" - он нес это Комбату.

6.А потом Комбат приносил свою благодать командирам ВОПов, и от благодати Комбатовой все долго болело.

7.И приехали в батальон фарисеи из штаба сектора, в брониках и с проверкой, и спросили Комбата: "Где БЧС твой?"

8.И ответствовал Комбат фарисеям: ".... ... ... забезпечення.... пять литров лишних не добросишься... с размерами этой .... формы ... ...... ремни на Урал уже два месяца... .... ... я ложил на .... а не БЧС".

9.И обиделись фарисеи, и донесли на Комбата префекту сектора тут же. Потому что они так привыкли.

10.И позвонил префект Комбату и спросил: "Зачем гнобишь ты левитов, они аж из сухопутки припхались, в силах немощных и за убд, и три дня боялись поехать к тебе на самый передок, на КСП бата?"

11.И ответил Комбат истину, что горела на его комбатском сердце: "Я глас вопиющего в пустыне, я пророк в своем Отечестве, я уже задолбался рапорта писать, а тут эти.... приезжают и..... мне мозг.... идут они на.... и вообще, ... им а не БЧС, у них допуска к секретке нема".

12.И возрадовался префект, и объявил Комбату одно "Заеб...", а фарисеям и левитам просил на словах передать, что "Отъеб.тесь от него, вы ж видите, он неадекватный, пятый год на войне".

13.Уехали фарисеи и накатали жалобу в КомСухВо. Потому что они так привыкли.

14.И был вечер, и была война, и Комбат слушал радейку и нервничал, и так - уже пятый год.

15.А потом настало утро, и снова было Слово, и слово это "БЧС". (Мартін Брест)

Військова журналістика дуже тонка справа.... Одночасно необхідно бути обізнанним як у військовій сфері, так й у публіцистичному мистецтві... Принаймні, хоча би по-мінімуму...

А то, коли існують прогалини хоча б в одному з цих питань... виникають такі перли...

- "... БТР-и, БМП та інші танки..."

- "... заСКРЕкотали великокаліберні кулемети"...

- "... 152-мм авіаційна гармата..."

- "... танк підстрибнув і покотився далі..."

- "... бойовики бігали поміж будівль та плювалися вогнем..."

ну й так далі (Костянтин Машовець)

Победителем битвы "экстрасенсов" стал военнослужащий ДПСУ Донецкого пограничного отряда служащий на КПВВ "…." поскольку такого количество проклятий в свой адрес не каждому суждено пережить. (Рагулі непереможні)

Цитати великих людей: "Наш Господь придумав морську піхоту і кока-колу для того, щоб зробити цей світ хоч трохи кращим..." (Михайло Шитко)

Зарісовочки

Був один полковник. На дємбєлі вже. І якось сиділи всі на позиціях і побачили дві абізяни шо шарились десь в посадці. Доповідають:

- так і так, Зорька я Болото. Бачу 2 абізяни. Тамаго.

- спостерігай і доповідай.

І тут в радіоефір вклинюється цей полковник:

- какоє нахуй "спостерігай"??? Море огня! Убєйтє іх всєх!

Їбанутий мужик був. Совок совком, но воювать любив. Кльовий дядько!

******

Сиділи усі на нараді. Комбат методично пойобує мозгу керівному складу. Там се, там те. Те не зробили, ті хуй забили. Начали заслуховувать начальника транспортного цеха. Той шось "бе" і "ме". Комбат йому каже - нахуя ти це здєлав? Той йому: ну я падумав...

Відповідь:

- в армії, до майора думать нельзя. А після майора вже позно начинать.

*********

Інша нарада.

- народу мало в батальйоні! Шукайте людей!!! (Наш % комплектації змушує ДШВшників мрійливо закочувати очі і викликає слиновиділення від заздрощів, але людей се їдно тре).

- дк, таріщь полковнік, є ж зам по мобілізації, хай і їбошить.

- в статуті шо написано?

Повисла тиша. Статут один хуй ніхто не читав.

- за комплектацію відділення отвічає командир відділення! Взвода - комвзвода. Роти - комроти.

Наш вождь тяне руку:

- таріщь полковнік...

- шо?

- а за комплектацію батальйона отвіча тогда командир батальйона? Так?

Комбат розплився в посмішці. Повисла мовчанка.

- получається так.... (Іван Чупа)

А вы в курсе, что сегодня день работника военкомата, а также заодно и работника центра комплектования? Не? Ну тогда с Всемирным днем борьбы с торговлей людьми! (Рагулі непереможні)

В эфире наша новая рубрика "Нарочно не придумаешь".

Сразу говорю - информация достоверная :).

Эта новость сделала моё утро :)))

Итак. Смеркалось.

Сидели сепары в окопах. Потом что-то вдруг решили передислоцироваться на свои старые позиции. Зачем-не знаю, не в курсе.

Потом дискотека, перестрелки - в общем, обычная война. По сепарам прилетает граната из РПГ. У сепаров двое 300. Внимание! Ранения НЕ от гранаты!

Предыстория. Возле их позиций было гнездо шершней.

"Да и пох" - подумали сепары.

Но та самая граната прилетела как раз возле гнезда.

"Да вы чё, мля, совсем рамсы попутали?!" - сказали насекомые и бросились в атаку.

В процессе было выявлено 3 факта:

1.Противошершневая оборона у сепаров - говно;

2.Сепары убегают быстро, но шершни летают быстрее;

3.Шершням плевать на все перемирия.

Итог - двое сепаров, если они не буряты, то теперь точно похожи на бурятов. Шершни кусают ооочень больно.

Мораль №1. Даже природа не любит оккупантов.

Мораль №2. На Донбассе сепаров кусают не только ОСы :))))) (Дмитро Іванов)

Присвоение Чорновол звания младшего лейтенанта – это совместная операция МО, СБУ и МОЗ. Теперь все белобелетчики, особенно те, кто откосил по шизе имеют все шансы пополнить ряды ЗСУ. (Рагулі непереможні)

-А ти знаєш, скільки дають атошнику у разі його загибелі на передовій?

-Нє! Скільки?

-600 000 гривень!

-Ніхєра собі! Шо, реально??

-Ну да!

-Всьо, рішено! Загину в бою - одразу куплю собі будинок і Рено Логан! (Alex Dagreat‎)

-Саныч, а шо для вас цивилизация?

-Масло в пачках, а не в шайбах. (Рагулі непереможні)

-База, база, я - другий! З трьох годин спостерігаю дві тіні - рухаються в нашу сторону!

-Плюс!

-База, база, дозвольте відкрити вогонь!

-Вогонь - мінус! Кулі тіней не беруть!

-Будьте обережними, і щоб з завдання всі повернулися живими! Наказ зрозумілий?

-Так точно!

-Бо якщо хтось загине - тому я рапорт на відпустку не підпишу!

(Alex Dagreat‎)

Джерело: Контракт до закінчення особливого періоду/Facebook

#ЗСУ_це_секс

Заніматєльноє_зброєведення (Мартін Брест)

Замполіт.

Замполіт - то душевна зброя,я вам доповідаю.

Бо замполіт як би єсть фізічєскі, але душа його - в пройобі, як ЗІП з шешаріка. Матеріальна составляюча матьорого замполіта в основном робить розслідування, потом робить розслідування, а іногда - робить розслідування. Тому нормальний замполіт нікогда нє улибається, і це нормально, бо хулі тут сміяться, розслідувань до хуя, а врємєні - ніхуя.

Єслі замполіт улибається - це всьо, це пизда. Значить душа вєрнулась в брєнноє тєло, і зара замполіт поймає бліжайшего військовослужбовця и доверне йому "воспітатєльну роботу з особовим складом". По відчуттям це як холодним наждаком по яйцях - і тєбє хуйово, та і замполіту якось не так, чуствуєт, шо хєрню творіт. Тому замполіт замолкає і ідьот робить розслєдування, і всєм становиться гораздо легше. Псіхологіч, бач як работає.

Щоб стати замполітом - тре дуже сильно любить людей. Хватає десь на полгода.

Замполіт состоіт із ноутбука, прінтера, тєлєграми з Часіка "довести до особового складу під підпис" та тої роботи, шо ми всє називаєм "бумажная хуйня", але шото бєз етой хуйні ніхуя не взлітає у нашому новому натовському війську.

А щє замполіт обязан вживать. Бо єслі он єщьо і нєпьющій - всьо, це пизда, зара он довєрньот тєбє "воспітатєльну роботу з особовим складом"))

Чистить зброю, заряжайте тепляк і пам‘ятайте, шо ЗСУ - це секс))

Взводний

Взводний - то примарна зброя, я вам доповідаю.

Бо немає в Збройних Силах більше посад, на яких було б стільки вакантів. Оце приїдеш у механізовану роту, і говориш "офіцери є?", і всі пацани такіє "конєшно є, дофіга! Єсть ротний, но він на нараді в штабі, є замполіт, но він отам сідіт, расслєдованіє робить, а щє є два взводних". І ти такий "хєррасє, цілих два!", і вони такі "ну да, тока одін в госпіталє, а у другого дємбєль післязавтра. А так вопщє дааа, офіцерів у нас дофіга..."

Щоб стать молодим взводним - тре випуститися з учіліща, получіть взвод, і вже тоді стать в состояніє пєрманєнтного шока. Чи, і слава Богу, піти с сержанта на офіцерські курси.

Кожний взводний знає, що рано чи пізно прийме роту. Погана новина - це знає і ротний, і тому питається спіхнуть на взводного купу паперової хєрні, яка в штабах счітається єдиною причіною боєготовності Збройних Сил та запорукою високої обороноздатності країни. Про що ці полковники постійно говорять, коли до них приїзджають журналісти, і можна себе побачить в телевізорі.

По задуму Геніального Штабу взводні - це підготовлені, коварні, тактичні, вумні, відчайдушні, грамотні і абсолютно беспринципні кровожадні надлюдські істоти.

І ото саме той випадок, коли це - правда.

Чистить зброю, заряджайте тепляк і пам‘ятайте, що ЗСУ - це секс))

Танк

Танк - це особиста зброя, я вам доповідаю.

Бо кожен танк має свій стиль, характер та мантру для запуска двигуна, яку знає тільки мєхвод о-со-бис-то. Тому мєхвод счітає, шо він - єдиний необхідний член екіпажа, а остальні так, пасажири поназалазілі і катаються.

В свою очєрєдь наводчік счітає, шо головне в танку - це пушка, а все, що нижче - то самодвіжующаяся тєлєжка, шо жере соляр як дємбєль мамін борщ.

І тільки командир знає, що танк - це сама крута на світі вєщь, і мєчтає пострілять з танковой гармати очєрєдями.

Щоб стрельнуть з танка - треба спочатку намутить соляр, разбудить екіпаж, потім з‘їбаться ночью от ОБСЄ, расхєрачіть сєпарський опорнік, а ранком морозиться від оцих нєвнятних обсєшніків на дорогіх білих машинах.

Танк складається з тєлєжкі, потужної гармати та актів списання тосолу, масла та палива.

Ні.

Танк складається з тридцяти восьми тон Божого Гніву.

Чистить зброю, заряжайте тепляк та пам‘ятайте, що ЗСУ - це секс)) (Мартін Брест)

Джерело: Рагулі непереможні/Facebook

Відпустка

Відпустка - це основна зброя ротного, я вам доповідаю.

Бо у відпустку хотят всє і всєгда. Раді відпустки воєнний способєн на любой подвіг - сломать руками сєпарскій танк, викопать тридцять метрів траншеї, і, шо дуже серьозно - побріться та вдягнути статутную мазєпінку.

Щоб попасть в відпустку - треби чи совєршить нєвєроятний подвіг пєрєд ліцом комбата, чи бути дуже прімєрним затянутим воєнним. Поетому всі вибірають подвіг.

Відпустка складається з рапорта, бумажкі з пєчаттю со штаба, напутствєнного слова ротного "Їдь і нє грєши", і поєзда з війни - додому.

Чистить зброю, заряджайте тепляк на пам'ятате, що ЗСУ – це секс))

Джерело: Контракт до закінчення особливого періоду/Facebook

Штабний ноутбук

Штабний ноутбук - це безпощадна зброя, я вам доповідаю.

Кількість зламаних судєб цією страшною зброєю не піддається обчисленню. Її одночасно ненавидять, бояться і зневажають. Одним натисканням кнопочки на цій зброї статус військовослужбовця може як злетіти до небес, так і впасти в грязюку. Полковники стають майорами, солдати стають сержантами, і всі стають сезечєшніками. Більше за все штабний ноутбук любить трі вєщі - награждать нєпрічастних, наказувать нєвіновних і удалять висновки ВееЛКа.

А ще в ньому храняться списки, списки списків, журнали реєстрацій, журнали реєстрацій журналів реєстрацій, бе-че-ес, роздавальні відомості і ще тисячі екселевських файліків та флешка замполіта з вірусами.

Любий нормальний командир знає, що краще проїбать зброю, техніку і посвідчення офіцера, ніж штабний ноутбук. Бо в ньому вся документація, а паперові журнали заповнюються в ночь перед прибуттям правєркі зі штабу сектору.

Ноутбук ніколи не стріляє, а якщо стріляти починає його власник, то стріляти вже пізно, а самоє врємя пісать жєнє трогатєльниє есемескі.

Штабний ноутбук складається з хуліпакерда, зайобаного діловода і пройобаної зарядки (а ще з АСУ Дніпро і серіала "Как я встрєтіл вашу маму", але це військова таємниця). Діловода всі ненавідят, але ніхто не хоче на його місце. Він як знамя підрозділу, і втратити його - це ще хуже чем втратити начфіна (то вапщє нємислімоє). Тому при небезпеці підрозділ затуляє його своїми тілами і стоїть насмерть, оскільки він єдиний може виписать відпустку і знає де накази сектору по стройовій.

Чистіть зброю, заряджайте тепляк та пам'ятате, що ЗСУ – це секс (Антон Колумбет)

Двойка

Бэха-двойка - це красива зброя, я вам доповідаю.

Бо нєма ничого красівше, чєм лєтяща по полю беха-двойка. Нє, єсть. Двє бехі. А може й три. Беха - це "цьомочка", "моядєвочка" і "сукаблядьчовононєзаводиться". Вокруг бехі-двойкі є багато народних прімєт. Напрімєр "коли беха опустила пушку - сйобуй з броні, бо зара почнеться", чи "страшно не коли на бехє єдєш, а коли проїбав взять сєдушку". Або "Не єби мене й не мучь, я з колхоза "Красний Луч"…". Нє. Про колхоз - то нє про беху.

Щоб стрєльнуть с бехі, треба мати жєлєзні пальци, бо лєнти вручну заряжать тре, робочій пріцел та квадрокоптєр. Квадрокоптєр - шоб посмотрєть, чи правда зверху вистрєл 2А42 похож на бластєр із "Звьоздних Войн"?

Правда.

Беха складається з мєхана, наводчіка, кабеема, пройобаной масксєті, бронірованой тєлєжкі з пушкой та брєвна на кормє. Прічом всєх інтересуєт, нафіга треба кабеем та брєвно. Доповідаєм: брєвно не раз реально допомагало, а командир бойовой машини потрібен для додержання вимог Статуту та інших керівних документів.

Чистить зброю, заряджайте тепляк на пам'ятате, що ЗСУ – це секс))

Посвящаєтся бехам шестой роти второго мєхбата сємьдєсятдвойки (Мартін Брест)

Копєйка

БМП-1 - це дуже еротична зброя, я вам доповідаю

Тільки у БМП-1 ти понімаєш всю глубіну глубін і висоту висот совецкого кораблєстроєнія. Кораблєстроєнія - бо по задумкє крєатівной групи цього проєкта "копєйка" може плавать. Може, буває. Тому стандартна забава у брігадних учєніях на Ширланє - це витянуть БМП-1, яка гордо, підняв флаг з веселим роджером і завивая пісню, тоне на пєрєправі.

Щоб работать з "копєйкі" - тре учітивать, шо в пушку 2А28 "НГШ" нє лєзут вистрєли от СПГ, і наоборот. А жалко. А щє - помніть, шо в нєй єсть пятьдєсят літров дєфіцитного соляра, які нєвозможно ізрасходовать, хєр єго зна чо її так зробили.

"Копєйка" складається з бронєкорпуса, двєрок сзаді, расчітаних на посіпак, рєбрістора і двігла з трубками. І жосткой сцепкі, піжженой на ПТОР-є. Сама расхожа фраза, що звучить утром з БМП-1 - це "чуєш, ета… карочє трубка лопнула, тосол витік, машина нє боєготова…"

Але. Кращє нєробоча копєйка, чєм вопщє нічого. А коли вона робоча... то є 73 мм суровой воєнной еротікі. В діаметрі, а шо ти думала))

Джерело: Олексій Петров/Facebook

Младший сержант.

Младший сержант - то самоє крутоє званіє, я вам доповідаю.

Бо по мнєнію Управлєнія подготовкі генерального штаба імєнно младший сержант - це матьорий убійца, мастєрскі управляющій довєрєним єму особовим складом та боєвой тєхнікой. Младший сєржант настолько опасєн, шо єго даже в отпуск нєльзя отправлять, не погодивши це з командующім АТО.

Шоб стать младшим сєржантом - треба закончіть сєржантскую учєбку та вивчить на память третю кніжку Бойового Статуту. Чи хоч одін раз її открить.

Основна задача младшого сєржанта - така ж, як і у всєх младших командіров. Треба глубоко ценіть оказанноє довєріє та нє проїбать особовий склад, зброю та техніку. По крайнєй мєрє - одноврємєнно.

Старший солдат.

Старший солдат - то саме страшне званіє в армії, я вам доповідаю.

Старший солдат - це то же саме, шо і солдат, тока тєпєрь єсть личка на погонє. І щє ротний, коли орьот - то всєгда: "я тєбє званіє дал!" Лучше би ти мнє отпуск дал, а личку можеш обратно забрать, шо мнє, жалко, чі шо?

Шоб получіть званіє старшого солдата - треба просто попасться на глаза ротному в нєподходящєє врємя. І в нєподходящєм мєстє. От ідьош ти в сєлуху по сігарєти, їде навстрєчу ротний, а ти забув зробити ідіотське ліцо. Хєрррак - і ти вже старший солдат і першій номер расчьота ерпеге-сємь.

Основна задача старшого солдата - це стать младшим сєржантом. Но це можно, тока когда тєбє десять тисяч раз скажуть очєнь смєшну шутка "лучче імєть зятя в Ростовє, чєм сина - єфрєйтора".

Солдат.

Солдат - то основна зброя в арміі, я вам доповідаю.

Бо без солдата в армії нє буваєт ничєго. Солдат треба всєм. Імєнно солдат всєгда виполняє всє плани командирів. А єслі плани ну дуже геніальні - то успішно їх провалює. Солдат всєгда должен буть "умитий, побрітий та в піксєлє, вибєрі два із трьох."

Шоб получить званіє солдата - не треба робити нічєго. Бо в армії много людей, шо лучче тєбя знають, шо тєбє дєлать. Прічом круглиє суткі восємь днєй в нєдєлю.

Основна задача солдата - талантліво зашхєріться от командира та хєрачіть сєпарів. І шо у першому, шо у другому - українські солдати достіглі вершин майстерності.

Чистіть зброю, заряджайте тєпляк і пам'ятайте, шо ЗСУ - це секс

Якщо вас жодного разу не назвали бандерівцем, фашистом, карателем, укропом, хунтою - замислитесь, може, ви не така вже й хороша людина.

Слава Україні!