Армійські софізми - 51 (18+)

Журналісти Depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців АТО і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Не спиться. Почав рахувати овець. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, це вже не рахунок, а імітація рахунку... Встав. Знайшов у дітей чистий зошит. Прошив його і пронумерував. "Журнал обліку овець" готовий. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так, безконтрольно рахувати овець.

Встав. Знайшов у дітей ще один чистий зошит. Прошив його і пронумерував. "Журнал контролю обліку овець" готовий. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати не маючи на те повноважень.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про призначення мене лічильником овець". Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець однією особою, без комісії.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про створення комісії з підрахунку овець". Розбудив сім'ю. Довів наказ. Вони всі сварилися. Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, ніяк не позначаючи вже полічених.

Встав. Знайшов у дітей чистий листок. Написав наказ "Про маркування лічених овець". Ліг. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець, без інструктажу.

Встав. Розбудив сім'ю. Призначив нараду. Вони всі люто сварилися. Довів порядок наради. Дуже сильно лаялися. Вклали мене спати. Одна, друга, третя, четверта... Стоп! Так не можна. Не можна, ось так просто рахувати овець без врахування всіх аспектів оперативної обстановки по лінії протидії корупції.

Встав. Мене уклали спати назад силоміць. Лежу. Дискутуємо з вівцями на тему трактування методики перерахунку овець в нічний час, в рамках реалізації останнього рішення колегії (Maxim Wolf)

В войсковой части 06869 старший лейтенант в сердцах публично послал командира части, полковника.Сказал буквально следующее:

1. Что с вами разговаривать, если вы деревянный?

2. Как же меня заебал ваш военный дебилизм!

3. Идите вы нахуй!

Инцидент внутри части замять не удалось, материалы с признаками преступления "оскорбление" рассматривались в военной прокуратуре.. Следователь назначил лингвистическую экспертизу для определения, действительно ли слова старшего лейтенанта причинили душевные страдания и нанесли моральный вред полковнику. Эксперт составил заключение, описательная часть которого содержит в себе следующие филологические исследования:

1. Деревянный - лишенный естественной подвижности, гибкости, непринужденности или выразительности. Следовательно, буквально слова старшего лейтенанта следует понимать так: "Что с вами разговаривать, если вы негибкий человек?". Можно ли назвать эту информацию негативной и унижающей человеческое достоинство? На этот вопрос нет однозначного ответа. В какой-то мере, для военного негибкость позиции, стойкость, является приемуществом, а иногда и необходимым качеством.

2. Заебать (разг.) - измучить, утомить, надоесть кому-либо однообразными назойливыми обращениями. Дебилизм (разг.) -о проявлении тупости, полного непонимания. Буквально фраза содержит следующую информацию: "меня измучило ваше полное непонимание".

3. Последняя флаза старшего лейтенанта "Да пошли вы на хуй!"Используется нецензурная лексика. Однако нельзя утверждать, что фраза адресована конкретно полковнику. Если человек хочет оскорбить оппонента, то скорее скажет "иди ты на хуй!" К чему здесь излишняя вежливость? Следовательно эта фраза не персонализирована. Зачастую эмоционально-экспрессивная лексика не имеет конкретного адресата и произносится "в воздух", чтобы дать выход эмоциям, переполняющим говорящего. Негативной информации о полковнике в данной фразе не содержится. Смысл сказанного можно толковать так: "Отстаньте все от меня!"

ВЫВОДЫ: 1. В высказываниях старшего лейтенанта негативной информации о полковнике не содержится.2. Речь старшего лейтенанта не носит оскорбительный характер по отношению к полковнику, поскольку у говорящего отсутствует намерение оскорбить собеседника, а его высказывания не имеют конкретного адресата. По итогам досудебного разбирательства, следователь военной прокуратуры по гарнизону в возбуждении уголовного дела в отношении старшего лейтенанта отказал, в связи с отсутствием в его действиях состава преступления. Ну и вообще, существует такое устоявшееся мнение, что "Пошел на хуй!" для военного это не оскорбление, а указание направления движения! Либо команда о начале такового! (Иван Присяжнюк)

Дрежело: Facebook/Контракт до кінця особливого періоду

Я чергував по КП роти: переді мною - рації і дві камери, одна наперед будиночка, друга назад. Коло мене сидить СанСанич, замполіт роти в розтягнутій майці і їсть борщ. В нього позивний "Ураган" і він їсть з такою силою, що розлітаються бризки.

Починається бій, гупає над дахом. До нас забігають троє в касках-броніках, з нашими шевронами. Я їх не знаю, тому беру пістолет і наводжу на першого з них. Вони представляються: психологи з Києва з перевіркою, мовляв, якщо у вас є хтось, в кого неадекватна поведінка і потрібна допомога, так ось ми тут є.

Те що вони хотіли допомогти – це нормально, тому що дійсно психологічна підтримка потрібна людям.

І от вони сидять в кутку, я вже пістолет прибрав, вони питають: "А що це у вас, бій?".

СанСанич, не відриваючись від борщу: "Валять".

"А що у вас так кожен день?".

Санич: "Та, вночі ще гірше".

"А є у вас хтось з неадекватною поведінкою?".

СанСанич каже, мовляв, ну, посидьте, зараз стріляти перестануть, пройдемося, я вам пару індивідів покажу. І тут з літньої кухні, через двір, який скрізь прострілюється (я бачу по камерах, і вони бачать по камерах) іде Міша-кухар. Він іде з величезним кухолем кави, чорної як дьоготь. Повз нього стріляють, а він іде. Заходить до нас і, не звертаючи уваги на тих трьох, питається в СанСанича, де в біса поділися всі ложки, нема чим каву перемішати. Санич втикає йому свою ложку в каву, гучно гучно колотить і продовжує їсти борщ. Міша всідається поряд і починає пити каву.

Закінчили стріляти, ті офіцери піднялися, сказали: "Дякуємо, до побачення". Більше вони нікуди не поїхали, а нам подзвонив комбат: "Придурки, що ви там вже натворили? Приїжджала комісія психологів, сказали – оцей ВОП знімайте повністю, вони всі неадекватні". (Влад Якушев)

Специально для военных экспертов с телебачення. Краткое руководство "Десять отличий Call of Duty и ЗСУ".

1. В Call of Duty есть миссии. Пффф, слабаки. В ЗСУ есть керівні документи, накази, БРки и "тихо прийшов - громко в'їбав".

2. В Call of Duty в начале всех везут на вертолете. Пфф, слабаки. В ЗСУ, в принципе, то же самое, но на вертолетах летают генералы. К услугам тех, кто на самом деле и выполняет всю боевую работу, целых четыре варианта - шишига, шашига без бензина, волонтерский/личный/отжатый корч и "та ти заїбав, пошли пєшком, хулі тут йти".

3. В Call of Duty в самом начале учат стрелять из всех видов зброи. Пффф, слабаки. В ЗСУ научат строиться пять раз в день, распределять шесть нарядов на пять человек и мыться влажными салфетками.

4. В Call of Duty одежда и снаряжение меняется перед каждой миссией. Пффф, слабаки. В ЗСУ форма меняется два раза в год "згідно наказу про переход на зимову/літню форму одягу", а снаряга собирается/покупается/выменивается по крупинкам в течении всего периода службы.

5. В Call of Duty нельзя поехать в магаз на брдмке. Пффф, слабаки.

6. В Call of Duty можно завалить злодея и взять его оружие. Пфф, слабаки. В ЗСУ можно завалить сепара, забрать автык, шеврон, доки и, если повезет - короткий. Автык и доки - сдать начальству.

7. В Call of Duty в танках не заканчивается соляр. Вот вообще. Никогда. Ну что за бред. И семачек нема.

8. В Call of Duty нет задачи "втыкай в тепляк одинадцать месяцев подряд". Пффф, слабаки. В ЗСУ есть самая крутая миссия - погрузка техники на эшелон. Я бы специальную награду за это ввел. Відзнака НГШ "За непройобане майно, техніку, зброю та особовий склад".

9. В Call of Duty можно в течении миссии на выбор стрелять по врагам из снайперки, автомата, пистолета, пулемета и базуки. Пффф, слабаки. В ЗСУ можно в течении дня - чинить генератор, копать капонир, ходить за ленточку, искать пройобанную катушку провода, получать по голове от связистов за скрученную в бублик антенну моторолы, снова копать, есть тушенку, наблюдать в бинокль Б8-30, пить из баклажки воду со льдом и ходить по чебуреки в село. И это все - до обеда.

10. В Call of Duty нельзя курить в сортире.

Пффф.

Слабаки. (Мартін Брест)

Дрежело: Facebook/Тарас Грень

БТР

Широкінський БТР був хорошим орієнтиром розвідувальним групам. Він стояв між наших і сєпарських позицій. Трошки згорівший і замінований.

Проїбав його Азов. Під час боїв у Широкіно. Потім Азов вивели, а БТР остався. Тоді ще срач в медіа підняли. Азов виводять. Сране ЗСУ зіллє Широкіне. На місце Азова стали морпєхи і маленький але дуже гордий батальйон. Літом 15го я в Широкіно не попав, зато попав на дємбєль. Після дємбєля сидів в учєбці. І аж до виводу теж хронічно не попадав в Широкіно.

І всю осінь 15го - весну 16го наш бат разом з морпіхами зливали Широкіно. Морпіхи давали нам боєприпаси і свої дашки. Дашки ніхто не чистив і одній з них прийшов піздєц. Коли стріляли з неї, ствол вилітав і летів як лєпєсток, чєрєз запад на восток метрів на 30. Слів Широкіно так і не відбувся. Зато наш бат умудрився відмудохати місцеву сєпарню і зачистити село.

Коли зачистка вчухла, всі погляди було спрямовано на БТР. "Нада спіздить", подумали всі.

Бетер ніяк не хотів бути спиздженим, але якшо розвідник каже шо не брав, значить - не оддасть. Врешті решт його підчепили ЗіЛом (чи Уралом) і поволокли до нас в с. Аватарське. Тогочасний комроти Тополя вже вовсю трубив в фейсобук шо ми тащим бетера! А морпєхі позвонили Азовцям і повідомили їх що тут развєдка шкоднічає. Або Азов був на Тополю підписаний. Тоже варіант.

Біля села Хуяково нашу вантажівку зупинив джип Азовців з дуже настойчівим трєбуванєм оддати їх БТР. Водій зобив очі качечкою і казав що він не в курсі. І БТР просто так не оддасть.

Перестрілки між своїми в укропів не входять в звичайний спосіб вирішення проблем, тому всі стали званіть начальству.

Приїхало начальство. Наші плюнули і сказали - "Ладно, сюрприза не вишло. Ми його вам на базу хотіли приволокти. Подарок, дєскать"

Розійшлися найкращими друзями. Бетер отдали Азовцям. (Іван Чупа)

"Пойти на контракт", "Дорожная карта сумасшедшего" или "Семь кругов ада".

Ни для кого не секрет, что в армии дефицит кадров. В идеале - кадров обученных, с опытом боевых действий, а если и с военным образованием - то вообще мечта, а не кандидат.

Расскажу вам из личного опыта, каково это - подписать контракт, будучи гражданским (ну...УЖЕ гражданским).

Итак, первое.

Находим воинскую часть, которой ты, такой красивый, нужен.

Предложений будет много, потому как, скорее всего, вы армии нужнее, чем она вам.

Берем от части пакет документов, и идем в свой родной военкомат по месту прописки.

Там вам обрадуются, а может, даже кофе угостят, и дадут перечень документов, которые вы должны принести.

Вы его прочитаете, скажете: "Ну них@я себе!", и пойдете собирать справки о том, что у вас есть справка, а также - что эти две справки настоящие.

А также дадут кучу направлений на разных врачей. Да, в космонавты, наверное, меньше врачей надо проходить.

Первое (самое геморройное) - это именно врачи, потому в этом посте расскажу именно о них.

Поехали! Вам нужно:

-Общий анализ крови (делает районная поликлиника);

-Биохимический анализ (делает районная поликлиника);

-Анализ на группу крови (делает районная поликлиника);

-Флюорография (делает районная поликлиника);

-ЭКГ (делает районная поликлиника);

-Анализ мочи (делает районная поликлиника);

-Анализ крови на вирусные гепатиты, СПИД и сифилис (делают в другом конце города, в далёких еб@нях);

-Справка из тубдиспансера (делают, внезапно, в тубдиспансере);

-Справка из кожвендиспансера (делают -вы догадались- в районном КВД);

-Сертификат психиатра (делают в районном психоневрологическом диспансере);

-Сертификат нарколога (делают почему-то в другом конце города);

Вы любите квесты? Вот если любите, то после прохождения всего этого списка вы их будете ненавидеть.

Итак. На всё, что проходится в поликлинике, у вас уйдет два дня. Это если не будет больших очередей. Если будут, то три. Нет, быстрее не получится, как не старайтесь.

А теперь следующее.

В тубдиспансер можете и не соваться без флюорографии, а в кожвен - без анализа крови на сифилис.

ОК, поликлиника - done, едем сдавать кровь на СПИД и прочее.

Едем аж вуй знает куда, через час находим нужное здание, заходим, сидим в очереди, сдаем кровь.

Затем... Упс!

1.Результат анализов вам на руки НЕ ДАЮТ. Выдают только работнику военкомата. Почему? Не знаю, не спрашивайте. Забирают эти анализы не чаще раза в неделю.

2.Анализ крови на сифилис они не делают, "реактивов нет". Что делать - не знают.

Едем дальше. Психиатр и нарколог.

Процедура там не сложная, если не считать того, что к наркологу ехать хз куда.

Но! За бланк сертификатов вы обязаны заплатить деньги. Аж по 3 с чем-то гривны.

Нет, только через банк.

Банк где? Да квартала три идти.

Ах, там пенсионеры коммуналку платят? Да, там очереди аж на улицу, потому идите в любой другой банк и платите около 25 гривен.

Но фиг с ним, ладно, заплатим.

Едем в тубдиспансер. Покупаем за 3 грн маску (без нее не пустят, купить можно там же).

Идем к доктору (с флюорографией!) и получаем справку.

Теперь поедем в кожвендиспансер (КВД).

Если вам повезет, то в очереди отсидите минут 20. Если нет - до 2 часов. Предупреждаю сразу!!! НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ не идите в это заведение после праздников, особенно после Дня Святого Валентина!!! Очереди будут - дикие! (Я не шучу, чистая правда).

Врач со скучным видом глянет на вас, попросит показать письку и пошлёт... Правильно, на анализы.

Сдадите кровушку и дальше 2 варианта - или сегодня, но за деньги, или завтра, но бесплатно.

Как угодно решайте, но справку вам дадут.

Со всей этой чудной пачкой бумажек вы вприпрыжку бежите в военкомат.

Вам опять улыбнутся и пошлют...да, на медкомиссию!

Это, оказывается, была не медкомиссия. Вам еще в военкомате нужно будет пройти восемь врачей.

Раздеваемся до трусов и носков - и по врачам!

Невропатолог - осмотрит, постучит молоточком, проверит, как вы косите шаловливыми глазоньками, попросит вас потыкать себе пальцем в нос.

Психиатр - посмеется вместе с вами, расскажет бородатый анекдот и напишет "Годен".

Хирург - осмотрит, на месте ли все конечности, тоже попросит показать письку, дабы, видимо, убедиться в ее наличии.

Дерматолог - тот же осмотр, что и у хирурга, включая письку. Ну нравится это людям, ну чего вы!

Терапевт - померяет давление и запишет "Годен".

Окулист - таблица проверки зрения, потом рисунки разного цвета для проверки "а не дальтоник ли ты, милок?".

ЛОР - глянет в рот.

Стоматолог - глянет на зубы, поахает и запишет "Годен".

Для женщин еще гинеколог, но я его почему-то не проходил. Наверное, потому что я не женщина.

Всё, ждём полчаса и забираем решение ВЛК о том, что вы годны.

Первые пару кругов ада вы прошли.

ДАЛІ БУДЕ. (Дмитрий Иванов)

Дрежело: Facebook/Контракт до кінця особливого періоду

Похід в тил врага.

О четвертій ранку сирена заревіла. Ворог напав на неньку і перейшов (дохуя віроломно перейшов) кордон. Топче вкраїнські степи і всіляко лізе на Київ. Судячи з кількості підрозділів що вирішили взяти нас штурмом - все дохуя серйозно. Комбат зачитав диспозицію, керівник навчань кивнув головою. Поки зачитувалась дисозиція, в строю всі перешушукувались.

- ворог у складі 59го полку, 65го полку, посилений 12м батальйоном, 45м батальйоном і за підтримки авіації...

- ..але один маленький і дуже гордий батальйон...

- перейшов кордон і закріпився на рубежі...

- бля, в нас нать патронів стільки нема...

- зі сходу вони очікують підходу основних сил...

- ніхуя собі авангард.

Комбат закінчив і гаркнув:

- Наказую...

Всі витягнулись і гавкнули у відповідь:

- Єсть!

З довольними йоблами всі кинулися до бойових машин. Бо всі хитрі, проснулись в 3 і вже закинули шмотки в БМПшки.

Керівник навчань побачив ці склади тріперу в бехі і почав волати шо так неправильно і в десанті речей буть немає. Всі фейспалмили, а в мене стався нервовий зрив.

Виїхали десь о 8й. Бо весь цей час нам показували як треба.

Рота приїхала і розклала манатки. Почали копати СП і капоніри. Похуй дим. Всі навчання зводилися до копання СП і капонірів. Свою чайочку ми сховали гарно. Не доїбеся. Але по слідам на землі нас все одно виявили хитрі безпілотчики. Я показав БПЛА свою філейну частину, той образився і полетів. Ми стали чекати...

СП викопався. Помогли сусідам. Вечерю я пропустив, і як виявилось - правильно. Чи то сильна спека, чи несвіже тушло, чи кока кола у місцевому чєпку. Але пів батальйону крепко сіли на горшок. НачСтоловки звинуватити було ні в чому. Він срав на рівні з усіма. Керівник навчань заявив, що СП має діяти безвилазно на протязі трьох діб. Тому я виділив туди єдиних трьох бійців кого недуг оминув. Бо уявити цей фекальний кошмар було неважко. Я хитро наминав галети "раціон" і здавав свою сапьорку в оренду.

- командір Х взводу теж дрищє!

Гигиги.

- Кажуть ротний тоже, того.

Гигиги.

І так народилася теорія. Якщо командир підрозділу (взводуротибатальйону) почина дристати - підрозділ деморалізовується. Тому командир має ходити срати зі свідками. Копа ямку, хєзає, демонструє що він здоровий і на дні ямки лежить файний твердий змій, а не офіцерський сором розплєсканий по стінкам ямки. Свідки складають відповідний акт (замполіт візує) і ямку закопують. І перед особовим складом, під присягою, доводять що командир здоровий і може командувати.

На наступній нараді (ми все ще були в полі) комбат відкрив конверт з вводними і зачитав:

- противник продвинувся вперед, ми в тилу ворога! Формуємо розвідувальні дозори і громимо тил батальйону врага!

- єсть.

Прийшов до своїх.

- ну шо, шо комбат казав?

- сказав шо батальйон пробрався в тил врагу і там обісрався...

П.С.: дристати я почав на 3й день. По поверненню в базовий табір. Організм дав слабину. (Іван Чупа)

Джорджу Мартину эсквайру,

Сэр, в который раз читаем ваши произведения и не можем оторваться. Нас не пугает английский текст, мы свыклись с тем, что переводчик не в состоянии отобразить те фразеологические единицы и ваш тонкий юмор. Однако мы снова отвлеклись. Именно благодаря вашим книгам у нас в отделении происходит раздор. Некоторые наши братья по контракту объявили себя приверженцами Семерых. В тоже самое время, сектанты Владыки света продолжают воровать у нас батарейки со словами "Вы не признаете нашего Бога, а по этому не достойны использовать его творения". Однако мы еще держимся. Многоликий Бог себя еще покажет. И вы – о заблуждающиеся в его мощи познаете боль и унижения.

Тем не менее, судя по всему, наш Капитан стал приверженцем Утонувшего бога. Поставив бочку с водой посередине нашего ВОПа, объявил, что кто не будет мыться и соблюдать элементарные правила гигиены будет мыться прямо в форме при -20.

Писи: скука и уныние. За несколько дней ни одного "одичалого". Мы уже несколько раз переодевались в белых ходоков, но эффекта не последовало. Ждем опять жалоб от ОБСЕ.

С уважением,

Отделение пиксильных воронят (Рагулі непереможні)

Дрежело: Facebook/Контракт до кінця особливого періоду

Привіт, воєнний. Хочеш знати, що буде, коли ти повернешся з війни?

Тебе зустрінуть друзі й домашні. Ну, або не зустрінуть, по-різному буває. Приїдеш додому чи будь-яке інше місце, де можна скинути рюкзак і берці. Знімеш камуфло, від якого ще пахне порохом, мастилом і пилюкою Донбаських доріг. Акуратно складеш або повішаєш у шафу. І з цього моменту почнеться новий відлік твого життя "на гражданці".

Там багато різних людей, на гражданці. Двіжуха серйозніша, ніж у тебе на ВОПі, коли приїжджає якийсь діяч з перевіркою. Є люди, які подорожують за кордон. Є люди, які не висовують і носа з дому, коли йде дощ. Є люди які, прикинь, не відрізняють бетер від бехи, а АКМ від АКС. Та їм то і не важливо, то тільки ти чомусь паришся. На тебе дивляться скоса, коли ти у великих кількостях поїдаєш хліб з маслом і запиваєш чаєм. До тебе взагалі ставитимуться трохи насторожено. Щось не те у тобі. Та в кількох сотнях тисяч таких же як ти.

Без сумніву, ти пам'ятатимеш тисячі захопливих історій. І матимеш сотню друзів, яким залюбки їх розповідатимеш. Але це ніколи не буде так весело, як згадувати їх разом зі своїми. Тими, хто ділив з тобою сухпай. Тими, чий голос ти щовечора чув у радійці. Тими, хто страждав разом з тобою на КМБ і з ким ти поїхав у свою першу ротацію. Хто разом з тобою вдивлявся у ніч, як і ти з затамованим диханням слідкував за ланцюжками трасерів у нічному небі та виходами з РСЗВ по той бік лінії фронту. Хто як і ти рахував секунди між спалахами і звуками... Хто тирив твої одноразові бритви і посилав тебе на хрін у кубрику, але був готовий віддати за тебе життя.

Ти будеш усе рідше зідзвонюватися з ними. Але ніколи не втрачайте зв'язок, чуєш? Адже інших таких - хороших або поганих - уже не буде, як і не буде нагоди "перевоювати" чи щось змінити. Ти назавжди залишишся бійцем свого взводу - кулеметником, бетеерщиком чи помічником гранатометника. А твій взвод назавжди залишиться з тобою. Ти все життя пам'ятатимеш їх імена і обличчя, бо ті, хто пройшли з тобою війну, стали ріднішими ніж родина. А твій шеврон завжди буде ціннішим, ніж нагороди.

І справа не в тому, що ти сильно змінився чи відвик від родини і друзів. Ти все так само любиш батьків, пригортаєш дітей, обіймаєш дружину і п'єш пиво з приятелями. Просто одного разу поїхавши на війну, ти назавжди залишився там..... (Влад Продан)