Загострення в АТО: Чому бойовики активізувались біля Павлополя (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати події у зоні проведення антитерористичної операції та навколо неї.

Останніми днями на фоні бандитських розборок в Луганську якось на другий план відійшло все інше. Однак, це не означає, що життя на лінії розмежування завмерло – там так само продовжуються обстріли бойовиками позицій ЗСУ і мирних поселень по українську сторону лінії фронту. При цьому не можна не помітити, що знову набирає обертів ситуація у Приазов'ї, де останніми днями ворог випускає по українських позиціях близько сотні мін щодоби.

Зокрема, у п'ятницю на Приазов'ї тричі окупанти відкривали вогонь з мінометів різного калібру, гранатометів та стрілецької зброї по українських воїнах, котрі тримають оборону поблизу Павлополя.

В суботу протягом дня по наших позиціях поблизу Водяного противник неодноразово вів вогонь зі стрілецької зброї, гранатометів, мінометів калібру 120-мм і озброєння танка. Також близько десяти мін різних калібрів противник випустив неподалік Павлополя.

В неділю бойовики обстріляли сили АТО біля Широкиного та Гнутового з мінометів різних типів, а біля Павлополя і Водяного – з гранатометів і стрілецької зброї.

Продовжилась тенденція і в понеділок: противник зосередив зусилля на опорних пунктах ЗСУ біля Павлополя, де зранку провів інтенсивний обстріл наших позицій зі стрілецької, у тому числі, снайперської, зброї, а після обіду випустив по українських захисниках 75 120-мм мін. Крім того, бойовики застосовували 120-мм міномети по наших позиціях поблизу Чермалика і Талаківки, а 82-мм – біля Водяного. На жаль, внаслідок одного з обстрілів Павлополя загинув один український військовослужбовець.

Щоправда, у вівторок спостерігалося певне затишшя ситуації – впродовж дня було зафіксовано лише один ворожий обстріл, зате одразу зі 120-мм міномету та гранатометів. Таким чином ворог перевірив на міцність захисників Павлополя.

Отож, як бачимо, як тільки у приазовських степах почав підмерзати ґрунт і територія стала придатною для маневрених військових операцій з застосуванням військової бронетехніки, проросійські терористи почали несамовито обстрілювати українські позиції, наче відволікаючи їх таким чином від ідеї можливого наступу.

Як бачимо, терористи нарощують обстріли Водяного і, особливо, Павлополя. Про специфіку Водяного ми писали буквально недавно, а зараз давайте розглянемо: чим так приваблює бойовиків Павлопіль.

Взагалі, ділянка Павлопіль – Широкине традиційно вважається найбільш небезпечною і напруженою на всьому Приазовському напрямку. Тут в порядку речей вважається застосування окупантами 122-мм артилерії і 120-мм мінометів, а також бронетехніки – переважно БМП-2, рідше – танків.

Чому така увага прикута саме до Павлополя? Відповідь на це питання криється у тамтешньому мості через річку Кальміус – єдиному вцілілому на всю округу, через який може переправлятись важка бронетехніка. Захопивши цей міст, терористи фактично отримають коридор для наступу на Маріуполь, не кажучи вже про те, щоб зайти в тил нашим військам.

З іншого боку: зруйнувавши цей міст, терористи убезпечать себе від можливості стрімкого наступу української армії за підтримки бронетехніки. А не варто забувати, що "голий" степ Приазов'я – ідеальне місце для танкових атак. Особливо в холодну пору року, коли заморозки скували й без того кам'янистий ґрунт.

Але якщо раніше ми боялись прориву бойовиків і думали про те, що доведеться підривати вищезгаданий міст разом з терористами "ДНР", то зараз ситуація так повернулася, що вже бойовики більше бояться нашого наступу. І не дарма.

Як вже писав Depo.ua раніше, з відкритих джерел відомо, що ОТУ "Маріуполь" налічує під 18 000 бійців, більше сотні танків, більше п'ятисот броньовиків, близько тридцяти градів, три сотні протитанкових знарядь і під чотири сотні засобів ППО. Також відомо, що безпосередньо в районі Павлополя на передку стоять миколаївська 36-та окрема бригада морської піхоти і маріупольська 56-та окрема мотопіхотна бригада, а трохи вглибині, в оперативному резерві, знаходиться миколаївська 79-та окрема десантно-штурмова бригада.

З боку ж "ДНР" цьому всьому протистоїть так званий новоазовський "9-й окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти ДНР" (майже повністю укомплектований росіянами), який тримає шмат фронту від морського узбережжя до Старогнатівки, і так звана "1-а мотострілецька бригада армії ДНР", яка тримає ділянку від Старогнатівки до Докучаєвська. Щодо кількості особового складу і озброєння терористів на цій ділянці фронту інформацію знайти не вдалося, однак є всі підстави припускати, що без суттєвого підкріплення з території Росії, або інших ділянок "ДНР", вони як мінімум не перевищуватимуть чисельність ЗСУ.

Отож, версія про певного роду страх терористів "ДНР" перед можливим проривом ЗСУ має всі підстави на існування. Тобто, всі ці обстріли бойовиків – це своєрідне залякування Збройних сил України, щоб ті більше думали про захист власних редутів, а не про можливий наступ. Адже прорвавшись в районі Павлополя, українська армія зможе як рушити на північ аж до взяття у кільце Докучаєвська, так і притиснути бойовиків до моря на півдні – в залежності від поставлених задач. А протистояти цьому бойовики "ДНР" без сторонньої допомоги не зможуть, і, судячи з усього, вони це прекрасно розуміють.