Біткойн пішов у народ. Що буде після криптоокупації Венесуели та Зімбабве

Зазвичай цифрові "монети", які можна переказати анонімно, використовуються у світі для спекуляцій, переправляння капіталу через кордони в обхід державних обмежень і нарешті для покупок. Денний обсяг транзакцій уже сягнув 2 млрд у доларовому еквіваленті. Однак перші дві функції не дають біткойну можливості по-справжньому увійти в маси. А розрахунки криптовалютою, попри її стрімке поширення, зазвичай становлять мізерну частку платежів у різних країнах. Як виявилося, не всюди.

Можна довго сперечатися, чи є біткойн грошима, але очевидно, що останнім часом він прорвався "на територію" гарантованих державою валют. Тобто він став масово підміняти звичайні (фіатні) гроші у країнах, де підірвана фінансова система, але технології та інфраструктура дозволяють критичній масі людей скористатися криптовалютою. На сьогодні це Венесуела і Зімбабве. Там біткойн стрімко перебирає на себе функції грошей – передусім як засобу обігу і заощадження. Подекуди він просто краще виконує цю "роботу", ніж наявні в країні грошові знаки.

У країні дешевих грошей

Так у Венесуелі, де через політичну кризу та падіння доходів від нафтовидобутку місцевий болівар з початку року втратив 96% вартості, біткойн став рятівним засобом заощадження. Адже в умовах катастрофічного знецінення власних грошей у цій соціалістичній країні звичайному громадянину складно купити іноземну валюту – лише за спеціальним дозволом держави або на чорному ринку, де можна надибати долар у 16 разів дорожче. Влада веде запеклу боротьбу з міняйлами, а от законів про криптовалюту в країні немає. І в умовах субсидованої електроенергії, яку ще й можна вкрасти, десятки тисяч венесуельців придбали потужні комп'ютери і подалися в майнери, які отримують цифрові "монети" у винагороду за обробку транзакцій у таких системах, як Bitcoin. А потім за біткойни вони можуть придбати дефіцитні долари США.

І в цьому випадку аргументи про ненадійність і можливе падіння біткойна блякнуть на фоні крутого піке нацвалюти, яке венесуельці спостерігають щодня.

Криптовалюту в країні з 2014 року можна й купити на біржі SurBitcoin. Тут масово обмінюють болівари на біткойни, курс яких формується співвідношенням попиту та пропозиції. Наразі він трохи вищий, ніж загальносвітовий: 85 тис. боліварів ($8500).

Біткойн у Венесуелі також став популярним засобом обігу. Деякі заклади перестали приймати болівари - і тепер обслуговують не лише за грошові перекази в іноземній валюті, а й за цифрові "монети".

Крім того, криптогроші широко використовуються для платежів за кордон. Так, якщо людині потрібно купити акумулятор для мобільного на Amazon.com вартістю $10, то болівар тут не допоможе, поки не буде обміняний на той-таки долар (що важко і дорого) або на криптовалюту. І вже за біткойни можна придбати подарункові карти, які приймає цей магазин. Венесуельцям у таких випадках ліпше розплачуватися саме цифровими "монетами", бо обсяг онлайн-покупок законодавчо обмежений лишень 300 доларами на рік.

У країні дорогого безгрошів'я

У Зімбабве все ще цікавіше. Країна вже пережила десятирічну гіперінфляцію, на піку якої в 2008 році довелося випустити купюру в сто трильйонів зімбабвійських доларів. Люди давно прикурювали папірцями на мільярди.

Невдовзі уряд відмовився від власної грошової одиниці та дозволив використовувати замість неї цілу корзину з дев'яти різних валют, передусім долара США і південноафриканського ранда. Остаточно ж розпрощалися зі своїм доларом у Зімбабве лише у 2015 році, коли банківські заощадження в ньому перевели за курсом: 35 квадрильйонів зімбабвійських доларів до $1 США. Але друкувати чужі гроші не вийде – і зімбабвійці потрапили з вогню да в полум'я: тепер їм, навпаки, забракло готівки. Вдосвіта перед банками з'явилися величезні черги вкладників, щоб встигнути зняти хоч щось: при цьому встановлений ліміт – 100 доларів на добу – на розсуд фінустанови міг бути обмежений до знущального нуля. Більше того, у компаній виникли труднощі з імпортом капіталу, бо резервний банк обмежив виведення валюти за кордон (наразі очікують підтвердження міжнародні перекази на суму $500 млрд.). Транзакції сортуються за пріоритетом, і на практиці всі долари, що є в Зімбабве, йдуть на імпорт пального та ліків. Це також вдарило по економіці країни, яка й так у 2000-х роках перетворилася з експортера в імпортера продовольства. Все через провальну земельну реформу президента-диктатора Роберта Мугабе: тоді під страхом арешту з країни втекли майже всі білі фермери, які забезпечували добробут.

Рік тому Мугабе пішов ва-банк, і Резервний банк Зімбабве увів в обіг боргові розписки номіналом $2 і $5 доларів США на загальну суму $10 млн. Це не відродження зімбабвійського долара, а такі собі сурогатні гроші для внутрішнього користування. Офіційно нові банкноти мали обмінюватися на американські за курсом 1 до 1. Але готівковий голод залишився – на кожного мешканця Зімбабве, за оцінками експертів, наразі припадає близько 20 доларів паперових грошей. І через це долари, які лежать на банківських рахунках стають дедалі "менш цінними", ніж готівкові. У січні, щоб оплатити товар вартістю $1 потрібно було безготівкою перерахували продавцю $1,2, а в листопаді вже $1,8. І загалом рівень інфляції в країні, за неофіційними даними, зростає на 50% за місяць, тому зімбабвійці, в кого ще залишилися заощадження, масово купують нерухомість, автомобілі, акції, а більш технологічно підкуті – біткойни.

Тож і не дивно, що в Зімбабве знайшовся найсприятливіший ґрунт для першої і єдиної в країні біржі криптовалют Bitfinance, створеної у 2016 році і вже перейменованої у Golix.io. За рік цей майданчик став дуже популярним, при цьому заклопотаний уряд не чинив перепон, ще й почав співпрацювати з компаніями, які видають кредит у біткойнах. Люди кинулися вкладатися у криптовалюту, рятуючи від інфляції свої заощадження. Також зімбабвійці змогли через біткойн безперешкодно робити перекази за кордон (наприклад, заможні сім'ї – за навчання дітей). Бізнес за цифрові "монети" нарешті спромігся купувати імпортні товари. Особливо попит на криптовалюту зріс з середини листопада, коли армія усунула Мугабе від президентства. Тому на біржі Golix.io курс біткойна 20 листопада сягнув запаморочливих $14 тис., що майже вдвічі більше, ніж у світі.

У Зімбабве, які і у Венесуелі, біткойн підмінив звичайну валюту як засіб заощадження і обігу, принаймні в покупках за кордоном. Очевидна різниця в тому, що в латиноамериканській країні він змагається з дешевим боліваром, а в африканській – з доларом США. Але ще важливіша спільна риса: обидві валюти у цих країнах з різних причин "провалюють" свої функції: болівар стрімко знецінюється, а доларів у Зімбабве просто бракує. І за умови, що в населення є доступ до потрібних технологій, біткойн і вже "в масах" перебирає на себе "роботу" грошей.

Цінники проти "монет"

Проте у грошей має бути принаймні ще одна функція – мірило вартості, їх визнають "загальним еквівалентом". З цим у біткойна, курс якого за день може впасти чи стрибнути та третину, найбільше проблем. Тому продавці не поспішають виставляти цінники у цифрових "монетах". Навіть на спеціалізованих інтернет-майданчиках типу Spend Bitcoin ціни вказані у доларовому еквіваленті. Але і в цьому у криптовалюти є перспективи. Наприклад, якщо якусь країну вразить "зімбабвійська" інфляція зразка 2008 року, коли рахунок за обід буде подвоюватися до кінця трапези, а іноземні валюти з різних причин виявляться недоступними, то біткойн, за умови технічної підготовленості населення, може стати пріоритетним мірилом вартості – його курс буде змінюватися не так швидко. Можливо, в майбутньому біткойн у цій функції зможе скласти конкуренцію і більш сильним валютам, бо сам він стає стабільнішим зі зростанням кількості реальних покупок.

Без підміни валют

Попри успіхи у Венесуелі та Зімбабве, криптовалюта поки що не може масово підміняти звичайні гроші в інших країнах. Для цього потрібно, щоб будь-які інші грошові одиниці в певному регіоні перестали задовольняти населення і бізнес як засіб обігу та заощадження. Тобто, якщо залишиться доступною тверда іноземна валюта, біткойн не переборе на себе її функції через свій нестабільний курс та прив'язаність до технологій, якими не всі володіють.

Скажімо, самої лишень річної інфляції у 50% явно недостатньо, щоб національна валюта поступилася своїми традиційними функціями цифровим "монетам". Наприклад, у південноамериканському Суринамі, де, за індексом інфляції ЦРУ, місцевий долар торік втратив 55,5% вартості, немає такого ажіотажу навколо біткойна. Так само, як і в Аргентині, де інфляція сягнула 40,2%. В обох країнах найпопулярніша криптовалюта продається за курсом, трохи вищим за загальносвітовий – близько $8400. Але в цих випадках місцеві валюти все ж виконують функцію обміну, а якщо вони не надто придатні для заощаджень, то можуть бути без великих проблем обміняні, наприклад, на долар США. І міжнародні платежі можна досить легко робити без криптовалют.

До речі, Суринам займає третю позицію в інфляційному антирейтингу за 2016 рік після Венесуели і Південного Судану. В останньому інфляція у 2016 році сягнула 380%, з іноземною валютою проблеми, але криптоманії в цій африканській країні, де на межі голоду 40% населення, також не спостерігається. Ймовірно, тут причини інші: тотальна бідність та нерозвиненість біткойн-інфраструктури, судячи з даних на спеціалізованих сайтах.

В очікуванні потрясінь

Треба визнати, біткойн поки що зміг "схопити" дві країни зі слабкими фінансовими системами. В інших куточках світу звичайні гроші все ж виконують свої функції і залишають відносно мало місця для цифрових "монет". Або ж, як у Південному Судані, "пацієнт швидше мертвий", тобто криптовалюті просто нікуди "проникати". З іншого боку, розвиток інформаційних технологій та можливі фінансові потрясіння в інших регіонах можуть суттєво розширити території, де біткойн піде в маси. І тут попереду планети всієї, кажуть, може бути Зімбабве. А що, зімбабвійцям втрачати нічого! І там навіть лунають заклики зробити біткойн національною валютою. А найголосніше за це виступає екс-міністр фінансів країни Тендай Біті.

"Якщо ринок природним шляхом перейде на валюту подібну біткойну, то на фоні ослаблення інших валют у всьому світі через емісію і валютні війни, в Зімбабве хлине великий грошовий потік. Зімбабве перетвориться з грошової кубушки в глобальний банківський центр зі стабільною криптовалютою. І це трапиться на подив швидко", - упевнений Біті, за якогось, до речі, у 2009 році і вивели з обігу зімбабвійські долари.

І хоч ніхто не вірить у фінансову геніальність зімбабвійців, але немає сумнівів, що економічні кризи з гострим дефіцитом грошей періодично вражатимуть різні країни. І біткойн вже напоготові.