ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Армійські софізми - 62 (18+)

Україну захищають мудрі та дотепні люди, тому в АТО що не слово – то афоризм, софізм, слушна думка чи дотепна байка

Depo.
12 травня 2018 13:00
ФОТО: depo.ua
Армійські софізми - 62 (18+)
Джерело: Vova Vorotniov

Журналісти Depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців АТО і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Щоразу, коли немиті стверджують, що ми брати по крові, я починаю розуміти Каїна. #ніколи_знову

- Вася, ти вбив трьох чоловік...
- То були сепари... а не люди...
- Все одно...
- Ну, я не ідеальний, в мене також є свої слабкості... (Костянтин Машовець)

Это какой-то гаплык. Почему я спорю в ФБ с цветами, растениями и иногда котами? Может кто в курсе, может есть какая-то градация.... ну там кот на аватарке то например - военный, цветочек - переселенец, прапор Украины - ольгинский бот.. (Руденко Юрій)

Шол отряд по бєрігу

Шол із даліка

Відіт - в рєчькє топіца

Камандір полка

Самий смєлий визвался

Йті їво спасать

Слєз з коня високого

Сапогі снімать

Гімнастьорку пильную

Акуратно склав

Галіфе казьонноє

С ног воєнних сняв

Гордую будьоновку

Положил в траву

А ружьйо і маузєр

Другу своєму

Снял тєльняшку гордую

Сам із моряков

Ліш остался в трусіках

Даже без носков

Но вода холодная

На дворє апрєль

Нє полєз в ужасную

Лютую купєль

Не спасли начальніка

Дрогнула рука

Не дождьоца с армії

Баба мужика (Рудольф Гельвік)

Риторический вопрос)))) Я понял, как американцы нас хотят разорить))) Они прислали в Украину джевелины. Интересно, кабмин уже пересмотрел награду за подбитую технику? Танк, на сколько я помню - оценивается в 48т гривен. :)

Ау, министерские - срочно пересматривайте тариф выплат))))

Ибо дилемма получится, либо в Украине тех-же джевелинов нет, либо очень слишком преувеличена их точность попадая))) Ибо еще каким образом будут наши Хенералы отмазываться от выплат вознаграждений за подбитую технику? :) (Егор Кравчук)

Робоче місце.

Амбразура вещь хороша, поки її не пристріляють.

Деякі речі треба робити самому. Коли дєсанти зняли своє дшк, треба було втулить свою. Роблячи нелегкий вибір (кому давать пиздов) селу чи кар'єру, ми вибрали село. Відти стріляли частіше. Та і кар'єр близько, їм і стрєлкачом пиздов дать можна було. Ну, або вони тобі. Дальній

ВОП ше мовчав.

Дєсантська дашка була на лижні. Причому без ДТК Борцова. І хуярила в основному як засіб подавлення.

Під моїм чутким керівництвом ми натягали мішків з піском, які нам любязно передала Таня Власюк. Набирали їх землею хлопці Санти. Самі до цього люди якось не дійшли. Знадобилося ручне втручання. Дашка проінсталірувалась і почалося. Сапог їхній нащупував нашу дашку, но не прєуспєл в етом. Снайпер одного разу з 12,7 дрина пробив мені над головою дошки. Мене тоді там не було, але сигнал ми вловили і наступні рази гандонили з дашки по всім підозрілим блікам у хатах.

Амбразури були досить хитрі. І одразу й не випасеш одкуда прилітає. Тому огрібали всі амбразури. І наші і сєпарські.

Кінцевий результат - два підтверджених жмура на дашкі. Ближче як 1км 250м сєпари пересувалися в нашій видимості виключно бігом. На дистанціях до 2.5км час од часу намагався підстрелити пішоходів, але вічно не щастило. Село в перестрілках участь брати перестало. Якшо і починали, то тільки коли працювала арта і бажаючих підставляти сраку під обстріл шоб виграти в перестрілці - не було. Постріляють то вони хвилин 20. А потім лише ти, дашка і село. І все одно хапнуть пиздов.

В 200 метрах од дороги по якій я жену наступну партію бідосьок - дід города обробляє. І повністю ігнорує бідосьок що біжать дорогою. Не його то діло. Хоча інколи задивлявсі на спрінтерів. Курва, швидше жигуля бігають. (Іван Чупа)

#евангелие_от_комбата

1.В начале было Слово, и слово было у Комбата, и слово было "БЧС".

2.Все началось с Него, и без Него ничто не начало быть. Вот вообще.

3.В Нем была жизнь, и зброя, и техника, и только майна не было, фух.

4.Был человек, посланный от Комбата, и имя ему "дежурный связист".

5.Он звонил командирам ВОПов, чтобы все подали БЧС до вечера, а не как всегда. И когда было "как всегда" - он нес это Комбату.

6.А потом Комбат приносил свою благодать командирам ВОПов, и от благодати Комбатовой все долго болело.

7.И приехали в батальон фарисеи из штаба сектора, в брониках и с проверкой, и спросили Комбата: "Где БЧС твой?"

8.И ответствовал Комбат фарисеям: ".... ... ... забезпечення.... пять литров лишних не добросишься... с размерами этой .... формы ... ...... ремни на Урал уже два месяца... .... ... я ложил на .... а не БЧС".

9.И обиделись фарисеи, и донесли на Комбата префекту сектора тут же. Потому что они так привыкли.

10.И позвонил префект Комбату и спросил: "Зачем гнобишь ты левитов, они аж из сухопутки припхались, в силах немощных и за убд, и три дня боялись поехать к тебе на самый передок, на КСП бата?"

11.И ответил Комбат истину, что горела на его комбатском сердце: "Я глас вопиющего в пустыне, я пророк в своем Отечестве, я уже задолбался рапорта писать, а тут эти.... приезжают и..... мне мозг.... идут они на.... и вообще, ... им а не БЧС, у них допуска к секретке нема".

12.И возрадовался префект, и объявил Комбату одно "Заеб...", а фарисеям и левитам просил на словах передать, что "Отъеб.тесь от него, вы ж видите, он неадекватный, пятый год на войне".

13.Уехали фарисеи и накатали жалобу в КомСухВо. Потому что они так привыкли.

14.И был вечер, и была война, и Комбат слушал радейку и нервничал, и так - уже пятый год.

15.А потом настало утро, и снова было Слово, и слово это "БЧС".