Армійські софізми - 59 (18+)

Журналісти Depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців АТО і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Пам'ятка офіцеру НАТО по тлумаченню термінології та висловів для спілкування з українськими військовими:

TAM ROZBERETES - форма постановки завдань підлеглим

ТО PIZDEC JAKIYS – складна тактична /оперативна обстановка, яка загрожує значними втратами

PIDORASI – визначення, яке застосовується як до сил противника, так і до своїх. Суб'єктивна оцінка дій

HUI PROSSYSH – недостатньо даних для об'єктивної оцінки обстановки

JA EBU – не маю інформації, не здатний прийняти рішення

HUI YOGO ZNAE – див. HUI PROSSYSH

BLJA – вигук, який не має визначеного змісту

BLJAAAA – визначення вкрай небезпечної ситуації, існує імовірність, що ви цього не витримаєте

K EBENYAM – 1. Одиниця виміру відстані 2. Оцінка втрат

JAKOGO HUJA – вимога командування надати пояснення раціональності ваших дій

POVNIY PIZDEC – занадто несприятлива оперативна/тактична обстановка

HUINJA – 1. назвичайно легке завдання 2. Завдання виконати майже неможливо

PROYOB – невдале виконання завдання, втрата ініціативи або майна

MENE CE NE EBE – форма настанови, яка означає- "ви легко здолаєте всі труднощі"

Если, следователь дерзкий, вдруг поймал тебя за руку

Под Донецком, с триколором, с офицером ФСБ,

В тот момент, когда ты пьяный, покупал ведро взрывчатки,

И для русских журналистов "Слава Путину!" кричал,

То не вздрагивай в испуге! Не съедай гвардейской ленты,

И буденовку от страха не выбрасывай в кусты!

А с достоинством проследуй под конвоем прямо в Киев,

И молчи по-партизански аж до самого суда!

Но как только суд начнется, - попроси, чтоб дали слово,

Судьям, СМИ и конвоирам ты скажи такую речь:

"Лишь глупец не мог заметить,

Что секретный я разведчик!

Я о том в своем фейсбуке

Ежедневно вам писал!

Я секретное заданье

Выполнял у террористов

(Посмотрите мои твиты от двадцатого числа)

Я вообще такой секретный!...

Я вообще такой внедренный!..

Я ведь целый год об этом вам писал в своем ЖЖ!

Что же вы, сепаратисты, Инстаграм мой не листали?

Для кого я делал селфи прямо в здании Кремля?

Для кого я тут, лентяи, перед прессой распинался

О секретности заданий и внедрении меня?

Для кого я год Вконтакте постил фотки из Генштаба?

И секретных документов в сеть залил гектаров шесть?

Я за вас - сепаратистов, на невидимом на фронте

Своей печенью два года понапрасну рисковал!

С рук, барыги, не сойдет вам политическая травля!

Власть сливает патриотов! Не за то стоял Майдан! "

Если даже этой речью судей ты не испугаешь,

Крикни "Слава Украине" - не поверят, так простят...

Автори поетичного опусу - офіцери Березень, Захарченков, Кіт і Лящ - військовослужбовці 8-го Хмельницького полку спеціального призначення зі складу Сил Спецоперацій (ССО) ЗСУ.

#новини_з_боівки #арміяфм #армияфм

У рамках програми поліпшення умов служби військовослужбовців стартувала акція: Перезимували зиму, перезимуємо й весну. (Рагулі непереможні)

Я прослужив у війську 28 років і 8 місяців... але за ВЕСЬ цей час досягнути стану мілітарної Нірвани мені так й не вдалося... я так й не знайшов відповіді на корінне питання армійського Просвітління... ЯКИМ ЧИНОМ БІРКА (або її розмір) ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ПІДРОЗДІЛУ? (Костянтин Машовець"

Як бійці з Закарпаття сепаратиста допитували

– Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.

– Десь го зловив?

– Туй на путьови.

– А се наш сепаратист вадь мацкальський?

– Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у "магазин". Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.

– Може узвідати, де суть го цімбори?

– Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.

– Йдеме. Я попробую.

– Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?

– Что?

– Дораз тя уєбу та бде ти і "что" і "как". Як ся пишеш?

– Пішеш?

– Айно! Фамілія, ім'я, по батькови. Удкідь-ісь?

– Іванов Іван Івановіч

– Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?

– Что?

(чути звук удару у вухо)

- В тебе метріка є??

- Что-что, прастите?

– Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?

(Пітьо помагає)

– Па-ас-с-спо-орт

– Дякуву.

(До сепаратиста)

– Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!

– Да. Вот в карманє.

– Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?

– Что?

(чути звук удару у друге вухо)

– Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?

– Оказав?

– Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.

– Заблудив?

– Ти што, де́біл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?

– Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – Куда вас черти несут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбо́ри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти де́біл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации (Дмитрий Жовтий)

Мой прадед очень любил рассказывать мне истории о войне. И вот как-то я у него спрашиваю - деда, а ты кем воевал, пулеметчиком или автоматчиком?

- Политруком, ответил дед.

- А как это? переспросил я.

- Ну вот есть у солдат командир - это как начальник, а политрук - им как отец - ответил дед.

- Политрук он следит за тем, чтобы солдат был одет, согрет и сыт. Чтобы кормили солдата и поили.

- А если солдату не нравится как его кормят? - снова спросил я у деда.

- Тогда политрук сделает так, чтобы солдата хорошо накормили, как хочет солдат, на то он и политрук, ответил дед.

И вот в тот же день, за обедом, я сказал дедушке и бабушке что не хочу сегодня есть борщ и пюре с котлетой.

- Ну вот сходи в будку Винтика, он там гамна насрал три кучи, и вот того гамна поешь - не поднимая глаз от тарелки ответил мне дед.

Это самое главное, что я узнал про ту войну. (Михайло Губа)

Джорджу Мартіну Єскваєру,

сер, те що ви шанований письменник ще не дає вам право так поводити. Так, звісно, наше відділення дуже шанує вас, як митця, но трясця вашій мамі, у нас на календарі 19 березня… Де тепло!? Да сонце, спів пташок і дівчата у весняних стріях?

Так, ви ванговали, що зима близько, білі блукачі будуть подимати мерців і орди здичалих будуть прориватися через нашу частину стіни… Останнього здичалого ми бачила пів року тому, щодо орд – то маємо повну відсутність мотивації з їхнього боку: на кидання 122 сніжками вони не ходять, катання на санчатах по нашому мінному полю їх вже не цікавить, а позачергова скарга до ОБСЄ не має до нас жодного відношення. Ми вже раділи тому, що снігу нема, можна було зняти фліски, термобілизну і все те, що нагадувало про вашу "довгу" зиму і відправити до "замку". І ось нам, знову сніг, кунг з нашим капітаном у середині вже нагадує курган, а ми змушені грітися біля багаття!

Знайте, ми це вам не пробачимо! З повагою, відділення піксельних воронят. (Рагулі непереможні)