Армійські софізми - 51 (18+)

Україну захищають мудрі та дотепні люди, тому в АТО що не слово – то афоризм, софізм, слушна думка чи дотепна байка

Depo.
17 грудня 2017 11:00
ФОТО: depo.ua

Журналісти Depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців АТО і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах.

Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Евангелие от Сухопутки.

… но на самом деле, по-честному, положа руку на мобприпис: мы ушли, а они остались.

Можно вешать на себя медальки, буцать двери в кабинеты с криками "где моя земля!", можно долго и слезливо, под закуску, наворачивать "а ти там був, де я був?" - но… но это прошло и осталось в памяти, в книжках и наконец-то фильмах, а война не закончилась. Их война.

Именно они, пока я год шляюсь в теплом тылу - упираются берцами в землю, а замерзшими руками - в дырявую, состоящую из грязи, бревен, лопнувших мешков и старой брони лінію бойового зіткнення. Они и есть "ethnic infantry", и поверьте - никто не гордится собой так, как гордится пехота, самый старый, многочисленный, сумасшедший, дурной, крутой, безумный и любимый род войск.

Бог любит пехоту. Иначе зачем бы он поручил нам выполнять его работу? (Мартін Брест)

Матінці-піхоті присвячується... "Вы можете превратить город авиацией и артиллерией в щебень, выжечь напалмом или сравнять его с поверхностью земли массированными обстрелами с моря...Но падёт он только тогда, когда на его улицы ворвутся ваши танки и пехота" (Костянтин Машовець)

- Скажите, а правда, что все АТОшники страдают агрессией?

- Вранье. Мы ей не страдаем, мы ей наслаждаемся. (Андрей Шор)

Ты СОВЕРШЕННО не понимаешь, в чем суть Збройних Сил України.

ЗСУ - это не европейская армия "о, привет чуваки, зацените как я вписал в контракт четыре бельгийские вафли в день, хаха".

ЗСУ это не унылые патриотические речевки в крыйивках.

ЗСУ - это не изнурительные тренировки, крутые фоточки в инстаграмме и премиум аккаунт на рибейте.

ЗСУ — это место, где люди могут побыть чудовищами — ужасными, бесчувственными, безразличными чудовищами, которыми они на самом деле и являются.

Обстрел длится семнадцать дней, а мы смеемся и копаем. Из семидесяти единиц техники заводится только волонтерский бусик, а мы смеемся и копаем. Грязь, пот, вонь - а мы смеемся и просим еще.

Командир взвода-девственник, начмед-ветеринар, замполит-дезертир — мы смеемся и копаем. Нас ненавидят впереди линии, боятся позади линии и избегают на линии — мы смеемся и копаем. Нам тысячу раз в день доказывают что нас предали, слили, оболгали, обплевали, забыли и списали - мы смеемся и копаем.

Мы представляем опасность для всего вокруг, включая самих себя, мы пойдем на смерть ради горячего душа, мы убиваем врагов сотнями, и это почти всегда случайно. Мы пальцы на горле противника, мы бревно в глазу народа, мы деготь в бочке правительства.

Мы бездушно подпишемся под чем угодно, наши предпочтения не основаны на здравом смысле, бесконечная война — наша стихия, мы — истинное лицо новой Украины. (Антон Колумбет)

Джерело: Facebook/Контракт до закінчення особливого періоду

Записки уездного медика.

Тактика.

1. В комнату всегда входят вдвоём, сначала граната, потом боец. Медик вообще в комнату не входит, че ему там делать.

2. Крутой тактический ремень всегда, сволочь, цепляется за крутой тактический рюкзак.

3. Крутые тактические перчатки нужны в двух случаях - когда надо снять котелок с костра и когда надо хоть в чем то копать.

4. Медик не копает. Не потому что не любит. А не, именно потому что не любит.

5. Оружие на бойце находится в положении готовности к стрельбе, оружие на медике находится в положении "та блин, куда мне еще автомат?"

6. На блокпосту должен быть медик. Любой.

7. Вообще везде должен быть медик.

8. Бегущий медик вызывает обеспокоенность, сидящий медик вызывает желание рассказать ему все свои проблемы.

9. Пьяный медик вызывает ужас, плавно переходящий в ненависть.

10. Большая часть бойцов уверена, что у медика есть спирт. Иногда в этом уверен и сам медик.

11. Но это не так.

"Если ты видишь немедика со слезами на глазах, это не значит, что тебе пиндец. Это значит- ветер холодный в лицо"

Немедики или "Санитары" это же отдельный род в армии

"Санитар", обученный (насильно) оказывать медицинскую помощь. Вдумайтесь - медицинскую помощь на поле боя .... В этом есть какое то противоречие ....

Немедик - становиться для своего подразделения терапевтом, хирургом, психологом и тем, кто разбирается с той хренью что выскочила вот тут вот.

Их основная служба начинается, когда кто то из своих словил модификацию в виде осколка. Вот тогда со спокойствием нужно отработать по протоколу, не запутаться в порыве адреналина, сделать все по хорошему, ведь пациент это твой братишка и немедик не хочет, чтобы он был на его счету.

Немедик это когда на серьезное и жизнеопасное ранение может сказать "фигня, до свадьбы заживет" а на царапину или орви сказать "мля, тебе надо делать ампутацию". Потому что ампутация это страшное слово

У немедика только два диагноза ампутация и контузия. Ампутация это страшное слово, а на контузию можно забить. Вот и пациенты выздоравливают волшебным образом.

Немедик это тот, кто тащит кроме своего медицинского барахла еще свой бк в 14 магазинов, 6 гранат и еще умудряется пораспихивать по карманам рюкзака патронов в пачке и гранат. Вдруг когда-то исполнит свое желанное пиу пиу и бах бах.

Немедик это тот, кто всегда остается спокойным и уравновешенным при других, но хочет остаться наедине чтобы расслабиться от пережитого с возможностью заплакать от потери пациента.

Немедик это когда спас бойца, отправив его в больничку а потом через год видишь как он живет благодаря тебе. Это когда научил своих бойцов оказывать помощь, а они потом других спасают и тебе отзваниваются и благодарят.

Немедик это хомяк, который будет собирать свой медпункт по крупицам, а потом окажется что у него запасов на год вперед.

Немедик - это плохая память на лица, но отличная память на ранения.

Немедик - это спать на носилках как король когда другие в суеверном страхе их будут обходить.

Немедик - это когда ловишь последний вздох пациента, но сам его еще не отпускаешь и вытаскиваешь обратно.

Немедик - это всегда чистые руки при этом все тело не мытое 3 день.

Немедик это тот, кто тоже хочет пиу пиу из всего, но вынужден сидеть на второй линии и ждать своего звездного часа. И при этом мысленно думает, лишь бы этот час не наступил.

Немедик это тот, кто хочет ездить на хамере на месте пулеметчика и поливать огнем все, что движется в стороне противника, но при этом будет сидеть и мысленно проверять перчатки-жгут-ипп-обезболивающее тут а тут система ....

Записки уездного нетакмедика.

1. Турникет должен быть.

2. Турникетов должно быть два.

3. Жгут свой намотай обратно на приклад.

4. Кто положит в набедренный карман запасной ипп, а не запасные сигареты - тот молодец.

5. А кто два - тот еще больше молодец.

6. Игла пневмоторакса в аптечке для бойца, а не для…..

7. Кто заберет из аптечки термоодеяло, чтоб по гражданке стелить его на торпеду своего драндулета - тот долбанный сепар и будет четвертован поутру в День ВДВ.

8. За хранение сигарет в аптечке положен быть отдельный ад, вместе с сепарами и теми, кто громко трындит в кинотеатре.

9. Ножницы в аптечке нужны не только для того, чтобы разрезать одежду. Садовый ножик в аптечке нужен для того, чтобы воткнуть его в дерево и на него красиво повесить разгрузку.

10. Кто в зоне боевых действий повесил разгрузку с аптечкой на дерево, а сам пошел кушать или спать - тот будет колесован поутру в День ВМС.

11. У кого с собой не пополнен запас воды, тот будет мыть руки медику своими слезами.

12. Кто вешает гемостатик на каску, чтобы иметь необычайно киношный вид - тому этот гемостатик положат в гроб. На память.

13. Кто не хочет платить бойцам нормальную зарплату - тот будет подвешен на фонарь рядом с создателями большинства отечественных турникетов и авторами нашей формы "убей бойца заранее".

14. Кто создал эти кровати - тот ортопедический враг. (Мартін Брест)

Министр культуры "лнр" Ирина Филатова даже не догадывалась что Горловка — это не техника глубокого минета, а город в соседней Донецкой области... (Ігор Ронін)

Джерело: Facebook/Катерина Бадражан

Окопний ворфейор. Типова ніч.

Нас сиділо четверо в окопі. Я з Пєтой - пара намбер ван, як співа Дзідзьо, а Жора з Саньком - наші смєнщіки. Йшов пятнадцятий час. І вже потихеньку сіріло. Тєплік заряжений. Ночніка я потихеньку мощу на їбальніка. Окопи глибокі, лєнти до ПК забиті. Нішто не прєдвєщало бєди...

Навпроти нас 5 позицій сєпарів. 2 з них далеко і тому в лотерєї не участвують. Назвем їх: Відро, Жало і Смердюк. 2 дальні - Варан і Бебех. Ми сидим на Жмеринці, відповідно. Зліва од нас - Вермахт, зправа - Сальто. Позаду КСП невідомого підрозділу рівня взводу під позивним Шило.

- Ну шо, Пєтя. Буде сьодня вайна чи нє?

- Не буде.

- Ти заїбав! Чого?

- Война вчора була. Вони пизди хапнули. Засцють.

- І шо шо хапнули?

- Мєдічка ноч'ю катала. Жмура возили походу. А мстить, сьодня дньом мстили. Но туман був, то всі патрони на Київ полетіли. Ноччу впадло буде їм. От побачиш.

- І хуй з ними.

Сонце вже майже сіло. Останні промені світили в порожні амбразури сєпарського опорніка Жало. Жало ждало. Відро ждало. Смердюк тоже ждав. Варану і Бебеху як всєгда було похуй. Сонце сіло. Небо було сірим і було ще видно. Якшо зара не почнуть, то плакала моя пострєлушка. Сонце в єбальніка вже не світе. Можна в'їбать по нам з тяжолєнького. І поки ми свою дашку розкрутим, вже темно буде і хуй прицілимся нормально. АГСа ноччу впадло буде розкладувать і потому така хуйня як "в'єбать по укропам с ДШК" пройде безнаказанно.

На вулиці стемніло. Стрілянини нема.

- Підари. - я сплюнув собі під ноги.

- Чіво?

- Вайни нема. Я стріляти хочу. Диви! Повний магазін трасєрів наєбєнів. І ше пять пачок в кишенях. Ну і он *пинаю ящик ногою, він приємно шарудить набоями*, куди я те блядство діну?! Іржавіє сука. Прогул підарам поставлю.

Пульк

Над головой пролетів нічний пєздюль, в простоокоп'ї називаємий - прострєл.

- Шило, Шило, я - Жмеринка. Прострєл з орієнтіра Відро.

- спостерігай.

Пульк. Пульк. Пульк.

Одна з пульок попала в дерево в мене над головою.

- От пєдік. А ну, дай ка пакімона!

*В сторону Жала полетіло 3 короткі черги*

- Нахуя ти по Жалу насипав?

- А откуда били?

- з Відра!

- ой. Ну і похуй. Сам казав - хто не стріляє, а вигрібає Жало! Заїбали бо! Ібо нєхуй.

- І хуй на них.

Пульк.

З Жала прилетів простріл. "Пацани, ми на мєстє, всьо 4.5.0."

- ти диви. Абізяна ше й огризається.

*Ше три черги по Смердюку*

- а їм за шо?

- як шо? Ті пулякають. Значить всьо норм і ніяка развєдка до нас не лізе. А Смердюк мовчить. Замишляє шось!

- от сучара!

*Довжелезна черга від Вермахта по Жалу*

- о! Чьотінько положив!

Пульк. Пульк. Пульк. Пульк. Пульк.

Одночасно з Жала, Відра і Смердґка посипались постріли. Сєпари думали шо луплять прицільно.

- ніхуя собі! А ти казав шо вайни не буде!

- та то так.

Смєнщіки не спали. Тому вхопили чийогось пакімона і понесли на огнєву. Почалася катавасія.

- лівіше бери блядь! Куди стріляєш? В тєплак зиркай. Вдруг вже прилізли!

З противним шипінням над головой пролетіла граната від РПГ. Встряла десь в землю і не рвонула.

- ЛООООООООХ.- пролунало ехом.

- ПІДАРИ!!!!- озвались у відповідь.

Градус неадеквата лише наростав. Працювало зо 8 стволів з кожної сторони. Нас підтримали з Сальто. Зі сторони Варана прилетіло пару пострілів з ПТРД. Угомоніться, мов. Дайте поспати.

- диви, диви. Орієнтір 4. Лівіше. Підар. Бачиш? Ага. Лівіше. Вище. Нижче. Єсть. Задавили.

Сєпари принесли 2 пакімона і почали нас давити.

Внєзапно по окопу до нас приліз Сєрьога.

- я знаю шо завтра дєжурю. Но тут весело у вас. А мені не спиться.

Понєдєльнік почався в суботу. ЗСУшніки злазилися по окопах як Агєнт Сміт у другій матриці. На опорніку нас було вже десятеро.

- дашку неси.

- Я Жмеринка, я жмеринка! Шило, шило. Да, да. Пиздани з АГСу. Куди? Туди! Ага. По Жалу наїбень.

- Заряжай. Нє, отого короба. З рискою. Той ночний, з трасєрами.

- бля, в кого ночнік?!

- жмеринка, жмеринка. Я - Сальто. Біля восьмого підар з СВД. Заїбав в доску. Шугани.

- счаз.

- то шо, АГС буде работать чи хуй?!

- сука заїло.

- пацики, хтось кофе буде?

- Жало задавили. Зара ше Відру насипем і щитай шо раунд за нами.

- їбать, чьотінько з АГСу по Смердюку в'їбали.

- я підсвічую. Готов?

- кому з цукром?

- кому тре зарядити, скидуйте лєнти і магази. Ага. Ага.

- ховайся. Сядь!!!

- да. Да. Чьотко в Смердюка прильот. Красави. Як в Жало цілились? Та похуй уже. Продолжай. Короткіми так. Растягуй.

- заряжаю!

- от сука. Прям перед єбалом трассєр влетів в бруствєра. Єбать, я ахуєвший.

На годиннику було 21.12. ми вже годину як перестояли.

- от сука підари. Вєтка на голову впала!

- шо значить АГС заклинив?

І тут крик на весь окоп:

- ЧАААААААЙНИК!!!

Всі оживились.

- хто на смєні? Дєжурьте. Ми - пить каву!

Окопи враз опустіли. Двоє чергових бродять з тєплаком і ночніком по амбразурах.

Здалеку Жало намагається продовжити веселуху, але укропам ліньки. Смердюка задавили. Відро ахуєло од прильотів з АГСа по Смердюку.

Варан і Бебех далеко. Їм похуй.

Раз в пару хвилин лунають окремі простріли. Десь кипить чайник. Хтось заряжає нову лєнту. Ще одна, типова, ніч окопного ворфейру майже пройшла.

Ми з Пєтьой сиділи в бліндажику і пили розтворімий якобс. На ногах в мене розкинувся здоровезний рудий кіт Пшонка. Права передня лапка в нього побита осколком. Але котик її зализав і в хуй не тарабане на той счьот.

- а ти казав войни не буде!

- хіба то война. От вчора... Ото война була. Три раза петрика за ніч чистив.

- може ше під ранок прснуться?

- навряд. Не буде войни... (Іван Чупа)

Джерело: Facebook/Контракт до закінчення особливого періоду

Джорджу Мартіну есквайру,

Ясновельможний пане, сер, трясця ж вашій мамі ще раз. Ми розуміємо ваше ставлення до нашого відділення, як до військового непотребу. Але ж, прошу пана, ви переходите всі межі. Ми чекали цілий рік, сидячі на ВОПі, лякаючи здичілих та чекаючи на білих блукачів. Ми пережили: зиму, весну та літа. Навіть перехід на літню форму. Проте ви знайшли спосіб нам помститися.

Коли ми нарешті остаточно відбіли позачергову атаку ОБСЄ і вирішили зробити "Катрусін кінозал", то що ми отримали? Га? Заради чого ми дивилися ваш довбаний серіал "Гра пристолів"? Цицьки, сцени у ліжку - все те що може зарадити солдатові. Куди ви все діли!?

З повагою,

Відділення "піксельних воронят" (Рагулі непереможні)

Джерело: Facebook/Соломія Соломка

Вот счЮги неугомоные. Автостанция "южная". Киев. Мне билет. Льготный. Слышу недовольный ответ: "все льготные проданы"...

Да ты посмотри какие настойчивые

Вежливо так: "девушки, мы вроде этот вопрос с Вами уже обсуждали, или всё-таки вызвать полицию"?

Ой, не узнали. Вот Ваш билетик, счастливой дороги

Хм... А говорят, что "рефлекс Павлова" на кассиров не распространяется (Єгор Кравчук)

Провірка.

Почитав ото пост Юрія Бірюкова, як вони всьо провіряли і награждали і наказували. І понеслось. Спогади перед очима, образи летять, слова, матюки і бас комбата. Перевірка...

Лугандон. 16й год.

Перевіряючих було двоє. Перевіряли пожежну безпеку і умови збереження БК. Причому за три дні до цього ми ловили сєпарську радєйку шо вижчала: "Провєрка! БК провєряют. Прячте неучтьонку". А через тиждень в нас - аналогічна провєрка. Походу там закончили і до нас приїхали... Нє іначе.

Фори до приїзду провєрки в нас було 24 часа і ми со всєвозможним поспєхом ховали лєвє БК в ЗіЛ. ЗіЛ забили під завязку, ледь не позривавши спини. В оружейці осиротіло стояло пару ящиків і цинк ВОГів до АГСу. На які сєржант з довольним йоблом наклєяв бамажки з якоюсь хуєтойю на них.

Воділє ЗіЛа поставили задачу, і він як справжній розвідник сховав свою машину в городє, шоб ні всп ні підар-провєрка його не найшли.

Луччє всього до провєрки приготовився ротний. Він хлопнув мене по плечу і сказав "Я в отпуск. Чупік за старшого". Вхопив сумку, плигнув в машину і кинув мене на розтірзання бюрократичної машини Паперової Армії України. Я дивився йому в слід і тихо плакав.

Сусіди нажалувалися нам, шо провєрка "єбать звєрі" і шо даже в матрас комусь полізли. Я зблід і почав лазити по шухлядках і заглядати під ліжка. Краще б я цього не робив. Від побаченого в мене заворушилося волосся на голові. В кожній шпарині була заначка. Як не патрони до ружжа, так ТМка (єссно з вкрученим дєтонатором) чи граната Ф1, на худий кінець. Приз зрітєльських симпатій виграв Єфім, який 82мм мінометною міною підпирав двері. Єссно з вкрученим взриваком. І РКГ (ручна кумулятівна граната) у кількості 3х ящиків якими на кухні підтримували стола.

Назбиравши ше зо пів УРАЛа БК. Ми одправили його шукати наш ЗіЛ.

Через час приїзжала провєрка...

Приїхали полковник і майор. Полковник був свій чувак. Зразу видно шо любе бухнуть. З такими людьми провєрку проводить лєгчє льогкого. А от майор - зразу видно шо не наїбеш. Моська хитра і прискіплива. Доїбуться, подумав я.

Почали лазити комнатами. Чи правильно буржуйки стоять. Чи нема заниканої пляхи з соляркою, якою ту буржуйку розтоплюють. І дивилися де храниться бк. Пожурили пальцем за бочку з бєнзой на ящику з гранатами до сапога. Сєржант нашовся і сказав шо тут пуста тара зберігається. І пнув бочку. Бочка дзенькнула як дзвоник.

Слава Богу, все спиздили.

Склад дров під навісом змусив полковника пустити сльозу, і він попросив сігарєту. Ми покурили і напруга спала.

- а давай но зайдем в каптьорку?!- прєдложив майор. Ми піднялись на другий поверх.

- а вище хто живе?

Двері на третьому поверсі були заколочені дошками і заставлені всіляким тріпаком. БК оттуда ми просто фізично не встигали вивезти. Тому знесли туди все шо не влізло в УРАЛ і заколотили двері.

- ніхто там не живе.- не мигнувши оком збрехав я.

В каптьорці було безліч ящичків. Але пожежна безпека була на висоті. Стояв ящик з піском. Полковник нас похвалив. Він не помітив, що то котячий туалет. І тут я побачив, що хитрий майор шкоднічає. Він нєвзначай пинає кожен ящик шо трапляється поруч, в надії що там звякне БК.

"Хуй вгадав" подумав я.

Полковник повернувся до мене і сказав:

- поїхали на позиції

В мене сталося запаморочення. Ховати БК на позиціях я вказівки не дав...

Ми поїхали в село Забублівка де стояв мій взвод. В інших взводів все було добре. Патронів в них багато не було. А от в моїх хапуг...

Я одразу нагнав жуті і зарядив сучку. Штріляють мов. Ті тільки нагло посміхнулися. Стріляють, ну да. Пизди, пизди лейтенант.

- поїхали, поїхали.- каже майор.

Ми під'їхали до окопчиків. Пройшли зо пару сот метрів. І залізли в траншейку.

- тута ми спим. Тута бк. Підари отамаго.- я махнув рукою як Лєнін з броньовика.

- бірок чого нема на ящиках?- під'єбнув майор і заржав.

- миші ззіли.

- ги.

Пульк.

Над головой пролетіла пулька. Перевіряючі трошки присіли.

- штрілєють.- я нагло шкірився.

- ладно, пішли.

Я вже подумав шо пронесло, але тут мій сєржант догнав нас і сказав:

- до хати підкинете?!

- якої хати?- глянув на мене майор.

- та де пацани живуть.- відповів я. Сєржанта хотілося задушить.

Там же був і гараж.

В гараж зайти було страшно. Одразу на голову летів ящик сімьорки. Майор вчасно відскочив і ящик не знайшовши ціль лишився на верху безформенної кучі БК.

- докумєнти є?- він оживився.

- не зовсім.- сказав я. І взяв сучку зручно в руки.

Полковник по отєчєскі сказав:

- хароші ви рєбята! Пловом нас нагодували. Поїхали Гріша.

- поїхали. Дякую шо поводили.

Ми приїхали на тиловий пункт управління і Гріша трошки посєтовав на бірки. Об'яснив як правильно їх малювать. Сєржант побіг до прінтера. Розставалися луччими друзями.

Наша дєлєгація підійшла до лєсніци. Біля розчинених, заколочених намертво, дверей стояв юніт і курив.

- провєрка уїхала?- спитав він...

- шо там?- спитав полковник.

- пацани живуть.- потупивши очі сказав я... (Чупа Іван)

Предыстория такова: один божий посланник послал в нетривиальной обстановке комиссара райвоенкомата некоего Рожкова на три веселых буквы. Естественно тот обиделся и против сына божьего возбудили дело. Чтобы снять напряжение в прокуратуру сам обидчик направил письмо. Текст подлинный, орфография не менялась:

СЛАВА ИИСУСУ ХРИСТУ!

Прокуратура -------------------майору Украинцеву В.Б.

Евгений Платонов, по врзумлению божьему заявляет:

Возрадуемся в Господе!

Уважаемый Вадим Борисович!

Вспоминая всех святых ставлю Вас в известность, что слово"хуй" является общенародным и общеупотребимым обозначением мужского полового органа и применительно к обладателю такового - Рожкову, гражданину и комиссару не имеет оскорбительного значения по целому ряду причин:

1. Рожков сам пользуется этим словом, применительно хотя бы к собственному половому органу. Этот солдафон слишком примитивен чтобы назвать "хуй" пенисом.

2. Ни в слове "хуй", ни в самом мужском половом органе нет ничего стыдного или оскорбительного:

2.1 У Бога тоже есть "хуй"! Общеизвестно, что первый человек - Адам был сотворен по образу и подобию Божиему, т.е. с "хуем!

2.2 "Хуй" является инструментом во исполнение воли Божией: "Плодитесь и размножайтесь" (бытие 1.28). Сам-то Рожков, в отличие от Христа - непорочно зачатого, был зачат с помощью "хуя"!

3. Я использовал слово "хуй" применительно к направлению движения Рожкова, но не к самой личности комиссара, не называя его ни "хуем", никакой-либо хуевой частью, к примеру "залупой".

4. Само по себе "посылание на хуй" носило для Рожкова исключительно рекомендательный характер: Я не толкал комиссара в спину и непринуждал его иными способами к движению в указанном направлении.

4.1 К тому же "рекомендации к движению" имела самый общий характер и не несла в себе никакой конкретики: Рожков не был проинформирован в направлении чьего именно полового органа ему следовало бы совершить движение, не был разработан для комиссара и план действий в конкретной точке маршрута.

5. Честь мундира должностного лица так же осталась незапятнанной, поскольку я не давал рекомендации к движению непременно строевым шагом, при погонах и в служебное время. Нет, в указанном направлении можно выдвигаться в домашнем халате и тапочках.

6. Обращаю Ваше внимание на отсутствие законодательных и нормативных актов квалифицирующих слово "хуй" и его применение в указании маршрутов в качестве оскорблении и дозволяющих проводить следственные мероприятия в отношении меня.

6.1 Мнение Рожкова о насенение ему оскорбления чисто субьективно, не соответствует действительности и является следствием как скудоумия, так и морального уродства комиссара, порожденнного отсутствием у него чувства юмора.

Поэтому Римско-католическая церковь рекомендует Вам закрыть дело за отсутствием состава преступления во имя ОТЦА, СЫНА и СВЯТОГО ДУХА. Аминь

С молитвою к Вам и добрым здравии и служебного процветания

Милостью Божией

каноник собрания христиан "СЛОВО БОЖИЕ", начальник канцелярии

Самое смешное , что на письме стояла резолюция:

т. Самойленко!

Приобщите к материалам уголовного дела. (Сергей Задорожный)