Армійські софізми - 37 (18+)

Всі випуски софізмів від бійців АТО читайте в Армійських софізмах, а історії бійців в рубриці "Наші Спецпроекти".

Журналісти depo.ua склали добірку софізмів, жартів, віршів, кумедних світлин та картинок від бійців АТО і військових волонтерів, які вони публікують в соцмережах. Ми публікуємо їх мовою авторів, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Джерело: Facebook/Руслан Шакіров

В некоторой части, в некотором (C)

-Мобілізований І... прибув, для здачі особистої зброї

-Проходи

-Ось, прошу

-Номер вашего АКМ?

-Тобто

-Номер оружия, которое сдаете?

-Тобто

-Ну в автоматики, есть циферки, вьібитьіе?

-І шо?

-Ну так какой номер твоего автомата?

-Шановний, а мне не пофиг какой там номер?

-Вьі должньі бьіли, как отче наш помнить его номер.

-А я атеіст... (Рагулі Непереможні)

Из диалогов:

- Так что, махнем к твоим в Авдеевку?

- Ага.

- А не стремно?

- Нет. Это на Ширлан стремно было. А в Авдеевку я б, может, и контракт на полгода подписал... (Олена Баранік)

Привіз додому армійський сухпай.

Хотів показати дружині і дітям, що ми їмо на полігонах, коли на маршах або ще щось.

Так от донька Софія запитує мене, а навіщо я привіз їм котячий корм. (Сергій Вікарчук)

Как говорят: нет бандеровцев страшнее, чем луганские и донецкие (Андрій Савчук)

Есть за горами, за лесами

Маленький ОРБ,

Там ротный с добрыми глазами,

Там треск КПВТ.

Там УАЗ на солнышке искрится,

Там волонтеров нет,

Там парни в ночь уходят быстро

Сепарам дарят смерть

Маленький ОРБ, Маленький ОРБ,

Кто вам расскажет, кто покажет

Что жизнь там не курорт

Маленький ОРБ, Маленький ОРБ,

Там, где ребят простое братство,

Там, где души комфорт. (Рагулі непереможні)

….Про Порошенка. Вєрнєє не про нього (про нього тільки баби Галіні собаки не гавкають, бо в неї лампа в тєлєвізорі згоріла), а про його охрану.

Ні мене, ні кого другого (я не бачів) не шманали. Канєшно чуваки з спєцсвязью шарились там і не особо скривались, ну не зайобували.

На площадкі з ним було мінімум охрани, Серж Марко стояв з пістолєтной сумкой через плече, а в мене в кармані був складний нож яким мені два раза не міг помішать воспользуваться вже ніхто. Не то шо я наварачую "спєцвасю" собі, просто здраво оценюю свої возможності. Так от ніхто не міг мені помішать. Трохи не так собі представляв я охрану прєзідєнта воюющой страни, єслі чєсно…. (Сергей Сергеевич)

ПТСР - это когда ты уже скоро год как на гражданке, но взял сухпай нового образца, где то отрыл своего ротного с войны и вместе с ним поехали в лес его дегустировать)

#Мобилизованоесердце (Мартін Брест)

Есть военные, а есть - военнослужащие. Фактически только наличие оружия отличает эти два понятия. Збройні Сили України - слово "збройні" тут не просто так. (Мартин Брест)

Завжди кажу не пробуджуй во мне УКРА. Бо тоді я стаю іншою людиною. І та людина наврядчи тобі сподобается. (Євген Попов)

Год назад, впервые за больше чем два года Черную 72 бригаду вывели с АТО. И тогда мы поняли, что АТО сохраняет нас от бумажной войны. Но зато хоть быт можно было обустраивать под себя. Чтобы было красиво :)

Скоро бригада снова выйдет с зоны АТО, и дай Бог, чтобы после трёх лет полей, большинство новых контрактников увидели ППД своей части, и смогли нормально отдохнуть, а не четыре месяца полигона и мы рвались в АТО.

Ведь там все привычнее (Сергей Мисюра)

"Ви пожалієте, але вам сподобається!" - ключовий лозунг 2го дня вишколу від Госпітальєрів) (Яна Зінкевич)

Согласно планов РФ, стрелять и убивать в Украине должны были только они.

Теперь удивляются только они.

Теперь обижаются только они.

Теперь обс#раются только они. (Вячеслав Власенко)

Джерело: Facebook/Євген Попов

Не шукайте гідності в тих, хто не пройшов крізь пекло. Люди насправді здатні змінитись, але лиш шляхами пожертви і суму. Це тяжко, протистояти спокусі. Мені було дуже тяжко, насправді. Але не жалкую. Коли зберігаєш гідність, отримуєш і честь. Цей шлях не з легких. Але тим, хто вже пройшов крізь пекло, вже важко відчувати страх до тягостей і втрат. (Олександр Моїсеєнко)

Джерело: Facebook/Максим Корабльов

Байка на ніч. (замість звіту)

Жили були собі люди. Землю свою любили, минулим героїчним пишались. І тут раптом війна. Орки страшні напали. Землю стали віднімати. Піднялися з козаків хлопці найкращі, добровільно народ свій захищати пішли. Проводжали тих козаків села та міста, пишались, та казали - ви хлопці не переживайте, народ допоможе. Билися герої не день, не два, а рік за роком, як герої. Одні падали, на зміну їм другі поставали... А ворог все злішим та небезпечнішим ставав. Лють його визивали незламні хлопці. Труни йдуть, матері волосся рвуть на собі, діти плачуть. Війна. І потрібні стали героям кольчуги та шоломи і допомога народу, бо ніяк без цього не можливо. Кинули клич в одне село - ні, кажуть, народ в іншому живе, а у нас літо, відпочинок, ми поскорбимо, полайкаємо, поширимо - ми ж любимо наших героїв. Кинули в друге, в третє - теж саме. А народ молодець - і любить, і співчуває, лайкає, і некрологи поширює... а от кольчуг та шоломів так і немає у героїв. (Наталія Іванова)

Джерело: Facebook/Ігор Міщенко

#новини_з_боівки #арміяфм

После полученного сообщения в фб: "Я вычислю тебя по ай пи адресу", капитан-контразведчик пребывал в диком замешательстве. (Рагулі непереможні)