Армейские софизмы - 41 (18+)

Все выпуски софизмов от бойцов АТО читайте в Армейских софизмах.

Журналисты depo.ua составили подборку софизмов, шуток, стихов, забавных фотографий и картинок от бойцов АТО и военных волонтеров, которые они публикуют в соцсетях. Мы публикуем их на языке авторов, с авторской лексикой, орфографией и пунктуацией.

Источник: Facebook/Василий Будик

Проклятья Галатея(с)

Да, что б тебе в -20 выйти на улицу без термухи в одном тактическом килте!!! (Рагулі непереможні)

"Чтобы нормально заснуть, Аксенов на ночь считает туристов"

Для тех, кто ее защищал, свобода имеет особый вкус, которого никогда не узнают те, кого защищали(Том Линукс)

#ДикаяВедьма

Бармалей :

-Ведьма, полеты без увольнительной -это СЗЧ (Яна Червоная)

Источник: Facebook/Контракт до окончания особого периода

В Украине такой же принцип управления массами, как и у москалей.

"Найди врага, обозначь это пиплу и напоминай о нем постоянно.

И делай, что хочешь. Вот прям всё.

Пиплу будет не до тебя. О будет занят войной в соцсетях, на лавочках, в очередях побеждая врагов в словесных баталиях.

А если накосячишь слишком, если пипл вдруг заподозрит неладное, то сделай парочку показательных арестов. Можно сразу отпустить на поруки. Главное картинка. Пипл схавает под пиво.

Язык, "путин нападет" и донецкие.

Под этот салат нас грабят уже четвертый год.

А пипл хавает.

Хочется спрятаться в камуфляж и проснуться.

Когда закончится этот долбаный сон... (Анатолий Опанасюк)

Источник: Facebook/Контракт до окончания особого периода

А косити під іноземних найманців - моветон, чи ще в тренді? Якось заходимо з братюнею в магазин. Кажу, розтягуючи слова на південний манір:

- Let's see: we need some bananas, yoghurt, soda for y'all ugly ol' bastards, and batteries. And I assume that the yoghurt is over yonda'...

На касі братюня, професійно картавлячи, чіпляється до місцевої молодьожи:

- Рєбьюата, а гдіє можьно купіт батаруейка в ващь гороуд?

Я ору вголос і розраховуюся з касиркою. Та сяє на всі 32, уявляючи своє весілля на ранчо в Техасі, ферму з крокодилами і коханця-негра...

Заходимо в інший магаз. Кажу до продавщиці:

- Proszę pani tylko ten Czester oraz Sytro. To wszystko.

- Какой честер? - питає матьора продавщиця.

Запитально дивлюся на братюню, той підказує:

- Кольор.

- Niebieski.

Продавщиця:

- Шо-шо? О_о

На виході братюня (правда, на якийсь боснійський мотив) питає у двох симпатичних касирок:

- Прощю прощєнійа, а ві больщє ньє відєлі полякув в фащь город?

Ті посміхаються, а ми ржемо вголос у джипі. Братюня каже:

- Уявляєш, як вони пліткуватимуть сьогодні? "Вот, заходили как обычно эти нищеброды-укропы, а с ними два ОГРОМНЫХ поляка..."

Я ржу і заливаюся білоруським ситром. Інформаційний тероризм у дєйствії. Успішно водимо немитих за носа з 2015-го року.

#армійське (Харытин Старский)

... Я пехотинец, грязный, мерзкий, вонючий, потный, не мытый и прекрасный маленький ублюдок что отгоняет волков от наших ворот уже три года. Я пехотинец. Мы выглядим как солдаты, разговариваем как моряки, а дерьмо выбиваем из тех и других. Воин днем и ночью, пьяница по случаю.

Вечно преданный. ... (Богдан Шидловский)

-Ну что, путь мама услышит, пусть мама придеть? – спросили сокамерник Агеева перед тем как проводит в сторону клозета. (из группы Рагули непобедимые)

#новини_з_боівки #армияфм #армияфм

В связи с тем, что отпускники начали заканчиваться, а новое пополнение из "Казачков", зеков и всякой швали не в состоянии обеспечить вакансии в НПФ ОРДЛО было принято решение на создание дополнительных ВУСов: Снайпер-Радист одним глазом смотрит в ПСО, вторым в шифр-блокнот, одним пальцем жмет на спусковой крючок, а вторым на ключ. Во время боя отстреливает важные цели и одновременно организует связь с центром, при этом стараясь не попасть в плен. Также медик-взрывник, гранатометчик-пулеметчик ну командир, он же психолог.. (с группы Рагули непобедимы)

Источник: Facebook/Контракт до окончания особого периода

Небольшой текст для понимания ситуации.

В стране война. В которой в тот или иной степени участвующего все ее граждане. Часть из них-это состав нашей Действующей Армии. Часть служит в Армии-в подразделениях обеспечения,учебных центрах,частях,находящихся на БД,но напрямую не задействованых на Востоке.

Вторая большая группа людей-это резервисты первой очереди. Отслужившие и отвоевавшие по мобилизации и вернувшиеся к своим довоенным занятиям.

Далее идут родственники,члены семей,волонтеры и неравнодушные граждане.

На самом деле на круг-это гдето процентов 10-15 м аксимум населения страньы. Люди сделавшие для себя за три года определенные выводы и выработавшие определенный "образ действия". К чему эта вся преамбула? А к тому,что Большой Войньы у нас пока небыло. Но наблюдая крайние телодвижения вот лично у меня все больше и больше зреет уверенность что она будет. Нет-не завтра. И не в этом году. И скорей всего даже не в следующем. И вот это вот "не в следующем" прекрасно понимают как бойцы ДА,так и остальные упомянутые мной выше категории граждан. И вот это понимание может сыграть очень злую шутку...

Вызывая иллюзорную мысль,что большая война их не коснется. Коснется. За три года достаточно отлажены все процедуры которые не позволят просто подтерется повесткой или свалить в сзч и откосить от фронта... Создан определенный репрессивный аппарат,который предназначен доя недопущени позорных событий весны 14го года. В Армии идет плотное закручивание гаек. И надо понимать что эта пружина она не может сжиматся бесконечно-наступит момент когда ее придется отпустить. И если вот этот момент застанет лично Вас со "спущеными штанами"-это уже к сожалению будут лично Ваши проблемы. Причем вне зависимости от того где это произойдет-на Восточном Фронте,когда вы увидите атакующие танковые бригпды противника и пожалеете что проволоебили стрельбы из рпг или гдето в аєропорту,где просканировав вашу биометрику погранец вежливо передаст вас в руки наряда ВСП....

К чему этот весь текст... Зима она близко на самом деле. И об этом надо помнить. (Иван Савельев)

Листи боївкара Лисика Чуджі

Драстуйте, рідненька мамо. Вибачте, що довго не міг ся писати. У минулому листі я вже писав – сум за нашою стріхою перебиває буть які почутті. Мені вже не так важко сі адаптувати, бо всі хлопи вельми гречні. Я ще досі не чув жодної лайки. Хіба що, пане Хорунжий дивлячись на нас, хватаетсі за голову та бормоче: "Трах той шлях, знову набрали вар"ят, хутко збирайтесі на Мед. Огляд і готуйтесі до аналізів".

Мамуську, от як то краще то зробити, щоб готуватисі? Це на певно, тре якось добре поводитисі чи шо?

Цілую вас.

Вас ще більш задумливий син Лисик (из группы Рагули непобедимы)

#армійське

Привіт, воєнний. Хочеш знати, що буде, коли ти повернешся з війни?

Тебе зустрінуть друзі й домашні. Ну, або не зустрінуть, по-різному буває. Приїдеш додому чи будь-яке інше місце, де можна скинути рюкзак і берці. Знімеш камуфло, від якого ще пахне порохом, мастилом і пилюкою Донбаських доріг. Акуратно складеш або повішаєш у шафу. І з цього моменту почнеться новий відлік твого життя "на гражданці".

Там багато різних людей, на гражданці. Двіжуха серйозніша, ніж у тебе на ВОПі, коли приїжджає якийсь діяч з перевіркою. Є люди, які подорожують за кордон. Є люди, які не висовують і носа з дому, коли йде дощ. Є люди які, прикинь, не відрізняють бетер від бехи, а АКМ від АКС. Та їм то і не важливо, то тільки ти чомусь паришся. На тебе дивляться скоса, коли ти у великих кількостях поїдаєш хліб з маслом і запиваєш чаєм. До тебе взагалі ставитимуться трохи насторожено. Щось не те у тобі. Та в кількох сотнях тисяч таких же як ти.

Без сумніву, ти пам'ятатимеш тисячі захопливих історій. І матимеш сотню друзів, яким залюбки їх розповідатимеш. Але це ніколи не буде так весело, як згадувати їх разом зі своїми. Тими, хто ділив з тобою сухпай. Тими, чий голос ти щовечора чув у радійці. Тими, хто страждав разом з тобою на КМБ і з ким ти поїхав у свою першу ротацію. Хто разом з тобою вдивлявся у ніч, як і ти з затамованим диханням слідкував за ланцюжками трасерів у нічному небі та виходами з РСЗО по той бік лінії фронту. Хто як і ти рахував секунди між спалахами і звуками... Хто тирив твої одноразові бритви і посилав тебе на хрін у кубрику, але був готовий віддати за тебе життя.

Ти будеш усе рідше зідзвонюватися з ними. Але ніколи не втрачайте зв'язок, чуєш? Адже інших таких - хороших або поганих - уже не буде, як і не буде нагоди "перевоювати" чи щось змінити. Ти назавжди залишишся бійцем свого взводу - кулеметником, бетеерщиком чи помічником гранатометника. А твій взвод назавжди залишиться з тобою. Ти все життя пам'ятатимеш їх імена і обличчя, бо ті, хто пройшли з тобою війну, стали ріднішими ніж родина. А твій шеврон завжди буде ціннішим, ніж нагороди.

І справа не в тому, що ти сильно змінився чи відвик від родини і друзів. Ти все так само любиш батьків, пригортаєш дітей, обіймаєш дружину і п'єш пиво з приятелями. Просто одного разу поїхавши на війну, ти назавжди залишився там. (Харытин Старский)

Источник первой иллюстрации: Facebook/Контракт до окончания особого периода