Армійські софізми - 18 (18+)

Всі випуски софізмів від бійців АТО читайте в Армійських софізмах, а історії бійців в рубриці "Наші Спецпроекти".

Журналісти depo.ua склали добірку армійських софізмів від бійців АТО. Ми публікуємо їх мовою автора, з авторською лексикою, орфографією та пунктуацією.

Разведчик - это как правило худой, загорелый пацан неопределенного возраста с каким то энергетиком возле магазина , в застираном камуфляже.

Разведчик - это тот кто приезжает к пацанам на ВОП , привозит свой кофе , много распрашивает , а потом уходит туда.... в ту сторону , куда сегодня утром выбросили осечковый ВОГ... Частенько разведчики ходят туда с пехотинцами , саперами , беспилотчиками .... ой , та кто туда только не ходит)

Километры зелёнок-хуйонок , часы ожидания , сухпаи ебучие , мысли ... мысли ... мысли... Тепляк , комары ебучие, снятый предохранитель... мысли ... мысли ...

Липкий страх и мгновенная готовность.... Мдааааа, тонкая хуйня...

Или ухуярить шо коняка галопом , отработать толково БК и уебать галопом назад под разрывы ВОГов за спиной и свистом пуль .... Потом сидеть , хэкать и ржать. Потным , заёбаным и довольным. Снимаешь каску , а у тебя еще щавель на голове дыбом стоИт от страха. Класс.

Разведка - это сидеть в камышах , подумать "я тебе сука один хуй піймаю" , вдохнуть , резко встать и кинуть ... 2 влево , 2 по центру , два вправо.... Сесть , выдохнуть и слушать ... "Не піймав , ну нічо" .

Разведка - это разрыв фугаса в ленточке морозным утром , когда снег облетает с деревьев и блестит на солнце ... Красииииво сука 

Разведка это:
- Собирайтесь , сьогодня на засаду в оту зєльонку.
- О , зеєбісь, стіраться не нада!
- Та можеш і не миться , в моргі з шланги обмиють.

Мы не бэтмены , просто не ссым уебать. Не ссым пойти и посмотреть , несмотря на то шо "тамнамініруванопіздєц" и "тудадвагоданіхтонеходив" . Каждый кто делал и не ссал (ну как не ссал, ссал конечно , но делал) , кто умеет и сделает если будет надо, - не хуже , а зачастую лучше многих из разведчиков .

Конечно мы еще "рукожопы" , "лодыри" , "аватары" . Куда ж без этого

Разведка это :
"Нигде и никогда , если честно , я не жил так ярко, не дышал так глубоко и не боялся так сильно, как во время этих выходов" 
Еееееее братка, шаришь!
Да , матрыця курэ люльку.

"Зацепило.. Как-то поменялись самые простые фразы.. Для меня "ноль" приобрело совершено другой смысл. А еще "ленточка", "коридор" и многого других фраз и слов сменило привычный окрас..."

Не вигадані історіі життя. (Зі слів очевидця).

В Івано-Франківській області проводжали на фронт добровольця. Зайшли вони с колегами в кафе, замовили дещо, одним словом відпочивають. За сусіднім столиком сиділа компанія з 3-х.... афроукраінців. Короче, негри (нехай не ображаються, я так щоб зрозуміліше). Сидять у вишиванках і розмовляють украінською мовою. Через деякий час в кафе зайшли ще 2 негри і на російській мові підкликали офіціанта і зробили замовлення. Один у вишиванці підійшов до них і запитав:
-Чому ви розмовляете на російській мові?
Ті у відповідь:
-Понимаеш, мы с Луганска, там сейчас война, нас перевели сюда учится...
Той подивився з-під лоба і сказав:
- У су...ка, СЕПАРИ блять.

Back to scool... Не успев целиком и полностью насладится гражданской работой в "охвисе", приступаю к другим, более интересным для меня занятиям. Оказывается, Родина аж ни разу меня не забыла, и сегодня, в торжественной обстановке, мне вручили повестко! В понедельник, в восемь О О, с паспортом, военником, вещами и сухпайком на сутки, я выдвигаюсь на родной полигон. Сборы резервистов. Две недели игр на свежем воздухе, сбалансированное питание, интересные игрушки, новые друзья и внимательные учителя. Сцука, дисант как мафия, никого не забывает 

Рано или поздно аватарщина в армии исчезнет, с этим действительно борятся, бо любому адекватному командиру алкашня злоебучая не нужна. Возможно когда то скажу молодому солдату на улице "Та я ще при аватарах служив".

- Лейтенант, а чого це пульомьотчик у вас у тапочках...? По позиції ходят бойци у трусах, ...це шо пляж...?

- Та практически курорт, товариш полковник, тікі он прахладітельних напітков підвозять малувато... і вогняне шоу по ночах вже задовбало ..

"По улицам шастает куча народу в камуфляже. В пикселе. Причем жопой чую, что они ни капли не контрактники, которые бегут кудысь по своим контрактным делам.
Если я правильно понимаю, то военная форма - это спецодежда, для опознавания себе подобных. Да, удобная (если носить недалеко), да симпатичная (если стирать при 40 градусах)... но блин. Почему люди не ходит зимой в фуфайках, и не пытаются рядиться в милиционеров? Хотя вот у новой полиции форма тоже очень солидос 

Вот как на мой утомленный вечерний хлопський розум причины две:

а) форма в почете, можно закосить под ветерана, получить снисхождение или какие преференции
б) некоторые люди подсознательно сами еще нифига не вернулись, им тяжко в быстром неоднозначном мире, а форма вроде как отсылка к тем временам, когда все было однозначно - ты или тебя"

"Так, якщо вам по мобілізації дають машину на підрозділ, то треба не вийобуватися, а брать і пользуватися...

- Я їбав в рот таке "пользуватися"... вона 50 метрів їде, а потім стає...

- Дареному газону під капот не дивляться..."

"Можно ли готовить РЕАЛЬНОЕ широкомасштабное вторжение в соседнюю страну... радостно и ПОДРОБНО рассказывая о ходе его подготовки в средствах массовой информации... причём в ДЕТАЛЯХ...с перечислением состава сил и средств, привлекаемых к этому богоугодному делу...

"в войне победят маленькие, те кто секунды умеют ценить
те, кто телом слабенькие - они вынуждены насмерть бить
в войне победят нежные, на похоронах они рыдают
кто раньше нюхал подснежники - те не бьют, те убивают
в войне победят утонченные, те кто видя труп рыгают
в своих телах заключенные - эти с душой убивают
в войне победят художники, чья на стене висит каляка-маляка
скульпторы, поэты всевозможные - ведь это война, а не драка"

"С 1-го сентября в зоне АТО, по всей линии фронта объявлено о полном прекращении огня. Поэтому рассказов о наших недавних победах и успехах там - мы пока писать не будем. А то ещё объявят, что волонтеры сорвали так трудно налаживаемый переговорный процесс"

- Шо це означає..."була релевантною"...?

- Ну понимаете, товарищ майор... я хотел сказать, что реакция нашего подразделения и меня, как его командира... в тот момент была вполне понятной...

- Ти шо, ебанувся...? Че тебе контузило...? Яке "понятной", нахуя ви распиздячили УАЗ-ика...?

- Это была случайность... нам показалось, что противник атакует нас именно с того фланга, мы же не знали, что начальник штаба оставил там свою машину...

- Значить так, даю 4 дня на починку "козльонка"... якшо не встигнете... то реакція нашого НШ по відношнню до вас також буде "релевантною"... в смисле охуєнно жьосткою, всьо понятно...умники?

История первая:

- Медведь с Шаманом ушли на задачу, на несколько суток. Кошку Масю, Любимицу и эгоистичную царицу-засранку, оставили на Борю Вектора, ПВО (сам не летаю и другим не даю. Наказали кормить-ухаживать, но не приставать
Через пару дней Медведь набрал Борю узнать, как себя чувствуют Мася и его, медвежий батальон. Мало ли.
Кошка скучала по Медведю (в хорошем смысле!) и не переставала орать. Боря отчитался, что Мася накормлена.
Шаман по громкой связи услышал отчёт и мурчащую Масю, забрал у Медведя телефон и заорал: "Вектор, я же слышу, как и Что именно она орёт! Шо ты врёшь! Дай Кошке трубку!!!"

История вторая.

Два наших неубиваемых Десанта на цивильной АЗС. Ждут кофе латте и разглядывают витрину. На стойке акционная Зубная Нить с рекламной строчкой "Регулярное использование зубной нити продлевает жизнь на 3 года!"
Паша говорит Богдану: "Бодя, смотри какая крутая штука! Зубная нить! Давай возьмём, попробуем! Только её надо использовать регулярно! И жизнь себе продлим на три года!" Бодя с интересом посмотрел на Пашу: "Ну давай попробуем, Паш. Зубная нить... Интересно, а как и где она используется?"...

Гібридне п'єсооповідання по темі "Довга дорога в армію" з пояснюючим прологом, кількома діями та прогнозованим епілогом.

Навчальна та виховна мета:

1. Вчити читача вмілим діям під час потрапляння в подібні ситуації та протидія посадовим особам, перехід в контрнаступ.
2. Удосконалювати навички тих, хто навчається у виконанні контрнаступальних дій.
3. Виховувати у тих, хто навчається організаторські здібності та ініціативу (розумну).

Час: до повного засвоєння матеріалу.

Місця: за екранами гаджетів.

Метод: розповідь.

Сили та засоби: згідно штатного розпорядку.

Навчально-матеріальне забезпечення:
а). Література: даний текст.
б). Матеріальне забезпечення: гаджети, гарячі/прохолодні напої, різноманітні балабаси.

БЧС до Основної дії (дійові особи):

Сашко - це я, 247 фунтовий тунєядєц, з сквєрним характєром і мєчтой травмованого дитинства про службу в ЗСУ.

Майор - уповноважений Комісаром і благословєнний указом Президента на вилов майбутніх недоліків, доволі нервовий і затянутий вислугою років дядько.

Капітан - досягнувший військового дзену, на диво людяний офіцер середнього віку, магістр перетворення людей в солдат.

Патруль - розділені сіамські близнюки патрульно-постової служби, все одно роблять все синхронно, ходять в ногу, сцикливі.

Корєш - товариш Сашка, посланець долі.

ОкоСарумяна - літописець, володіє магією відеофіксації, також з рідкісним в наш час іменем Саша.

Ключ - друг Сашка, також Сашко, Верховний Магістр Дємбєлєй.

ТриСапьора - друзі Сашка, коли збираються разом, то утворюють Хаос працюючий на алкоголі, але достобіса мудрий, з них пішли міфи про Змія Горинича.

Вакула - друг Сашка, вєрний собутильнік, вмєстє зайо Комісара заради посвячення в адепти ЗСУ.

Ікарус і Алкоголь - прадавні засоби телепортації.

БЧС до всих інших Дій: додаються з описом за потребою.

Пролог.

З дитинства, у маленького Саші були іграшки - небагато, але залізні. Серед них були солдатики, танк Т-54, БТР-60. Що з цих іграшок стало причиною психологічної травми - невідомо, може товариш, який поцілив кирпичиною в голову, а може й змога стати "на цапа" на велосопеді "гном-4", яка закінчилась падінням потилицею об асфальт. Але фактом є те, що іноді малюк почав себе уявляти солдатом. Минали роки, Сашко виріс і травма вже про себе майже не нагадувала, навіть строкова служба його оминула навчанням в інституті, що "... вихід до Київського зоопарку", а потім спрацювала вікова магія з назвою "оу є 25 мені вже".

З приходом Пітьми і намаганнями загарбати наші землі злим Хуйлом, дитячі мрії прокинулись і Сашко відчув Силу...

Ішов 2014 рік, ТриСапьора і Ключ вже воювали, а Сашка так ніхто і не кликав. Від самого березня він ходив до Комісара, був записаний до Великого Списку Добровольців, але маги Клістіра у білих халатах заборонили Комісару посвящати його у Солдати. Все чим Сашку залишилось займатись - це допомагати своїм друзям на фронті та чекати на їх повернення. Минала хвиля за хвилею і от настав 2015 рік.

Повернулись з війни Ключ, ТриСапьора, дослужував Вакула. У Сані вже крєпко протікав дах від такої несправєдлівості - холостий, здоровий половозрєлий самєц, способний насіловать крупнорогатий скот, а сидить в тилу, ріже магічним лазером залізячки, або ж хєрачить їх 30 тонною магією для придання потрібних конфігурацій. Змінив роботу - не допомогло, стало ще гірше, за екстримом здійснив паломництво за Сонячним Каменем - повернувся без оного, але як кажуть місцеві бойові служителі Клондайку - "Не опєздюлєний ні разу".

Аж ось...

Дія перша. Військові збори.
Сцена перша. Повістка.

Ранок, парадне будинку, який побудував Совок. Світить сонечко, галдять на лавочках старі мєстні калоші Галька і Клуша, обі героїчні проізводітєльніци на світ наркоманів Міші та Скєлєта. Галька, як сидівша у тюрьмі цілих три роки вважає себе експєртом у вихованні дітей:

- (майже кричить) Вот лазять ці чужі спиногризи на наших качєлях, ламають їх, ніякого покою!

Клуша: (верещить) а ну йдіть звідси, поганці!

На третьому поверсі від лементу прокидається Саньок: (тихенько, майже пошепки)
- а шоб вас в глаз, через перелаз…

Іноді здавалось, що вони з клану Маклаудів, хоча скоріш за все Кощєєвих, а смерть їх десь схована в щурі каналізаційного колектора. Продравши баньки та подравши бивні - все як у людей, СС (Саша Сашевич, або з легкої подачі університетських друзів Стакан Стаканич) вирішив сходити за давньою традицією до кав'ярні, ознайомитись з новинами зі Сходу та збадьоритись міцною та запашною кавою. Інтелігент, а хулє...

- Сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Мугикаючи під носа не хитру мантру СС кип'ятив воду на крихітній кухні, яка за сумістництвом довгий час виконувала функцію ранкової кав'ярні. Засипавши фірмовий стік кави (без реклами) до свого улюбленого відерця та заливши ту дивну суміш окропом, замислено скривився від божественного аромату:

- такому барісті яду в каністрі... Здивувався котрій тупій рифмі з ранку і пішов, уцапавши відерце до комп'ютера, звично перелопачувати новини з війни. Це вже давно увійшло в звичку, зв'язок з друзями був зазвичай відсутній, тому матеріалу перевертати доводилось багато, вибираючи з усього масиву крихти достовірного.

Основним направленням було дізнатись про життя і здоров'я товарищів. А вони ж нервову систему не шкодували - перебували в складі сил та засобів, що задніх не пасли...

Тягнуло прогулятися та кинути виклик на Схід, але, як завжди, зупиняло побоювання невчасного дзвінка. І розумів, що вірогідність практично нульова, вжеж не салабони там, але... Біла волосина нижче хребта пророкувала цікавий день, як кажуть сусіди - "Седым волосом на жопе чую...". Виходячи з під'їзду, автоматично перевірив поштову скриньку, хоч нічого з друкованого ЗМІ і не виписував. В руку впав прямокутник листка особливого формату - "черная метка" Комісара...

Далі буде.

Журнал "Военный дачник", рубрика "Строим ВОП".

Не, давайте уж сразу по человечески. ВОП - это взводный опорный пункт. Именно из них в основном и складається наша линия обороны. Обычно на ВОПе живут от 10 до 25 человек, в зависимости от "богатства личным составом", и командует ВОПом или комвзвода, или ротный. Зачастую офицер на позиции аж один, дел у него - миллион, и выражение "сижу на вопе ровно" знакомо ему непонаслышке.

Итак, путем додержання Мінських домовленостей ваш (ну нехай будет взвод) случайно просунулся на пару километров на восток и закрепился. Пехота поматерилась, покурила и отрыла на позициях несколько окопов, и наступает время все таки обустраивать позицию, в которой можно пережить нормальный человеческий обстрел.

ВОП, шоб вы не сомневались, состоит из трех вещей - ям, бревен и денег. Ямы бывают двух типов - капониры для техники и блиндажи для особового складу. И даже не пытайтесь уговорить (приказать) особовый склад копать капониры - поверьте, сначала будут выкопаны блиндажи.

Итак, лайфхак номер раз - выпросить "ложку". "Ложка" - это такой специальный военный механизм, где снизу - грузовик, наверху - кабина и ковш, а посредине - два человека, которые никогда не выкопают то, что тебе надо: будет или ширше, или длиннее. Запомни - этот копатель выкопает ровно в два раза меньше, чем ты хочешь. Но таки выкопает. А пока он копает - считаем лопаты.

Лайфхак номер два: лопат должно быть столько, чтобы никто и никогда не мог сказать: "Че не копаю? Так лопаты нема!" Поэтому - едь и покупай.

Лайфхак номер три: скорость копания блиндажа находится в прямой зависимости от интенсивности обстрелов.

Лайфхак номер четыре: никогда не командуй копать командирский блиндаж до того, как вырыты блиндажи для людей. И - покупай скобы. Сколько бы не приехало тебе от зампотыла - поверь, их все равно будет гораздо меньше, чем надо. Или вообще не будет.

Лайфхак номер пять: Рой щели. Везде, где можно. Чтобы с любого места вопа до щели было максимум 8-10 метров. Поверь - оно надо. Ну вот просто поверь. Рой щели так, шоб нельзя было ночью дойти до клозета, не упав в щель. Рой так, чтобы редкий механ мог проехать по вопу, не заехав в яму. Рой так, чтобы приехавшая проверка не могла залететь на машинах прямо на позицию. Засевший в щели генеральский джип - это п@здюлина от большого начальства сейчас и "норм накопал" от комбата потом.

Комбат важнее - от него зависит отпуск.

Лайфхак номер шесть: не храни бк в одном месте, разнеси как минимум в четыре точки. Во первых так безопасней, во вторых будет прекрасный повод поиметь військовослужбовця, когда он придет спрашивать "а дэ в нас лэжать пульки до дшк?"

Лайфхак номер последний: Никогда не думай, что накопано достаточно. Ведь всегда есть еще "запасні та тимчасові позиції", "запасні капоніри", "оновлення траншей та окопів" и то, что ты точно не сделал: "місце розряджання зброї".

Девиз вдв: "Ніхто, крім нас".
Девиз пехоты: "Копай, отпуск в опасности!"