Як нас "натягує" влада: Кабмін заборонив кримчанам забирати з окупації власні речі

Переселенцям з окупованого Криму не дозволяють вивозити їхнє майно і не дають кредитів, щоб вони могли придбати нове
Як нас "натягує" влада: Кабмін заборонив кримчанам забирати з окупації власні речі
Як нас "натягує" влада: Кабмін заборонив кримчанам забирати з окупації власні речі

Depo.ua продовжує спецпроект, у якому ми будемо розповідати про те, як на нас наживаються державні "кровосісі"

Ви не дуже розбираєтесь у розрахунках, субсидіях та нормативних актах? Вам легше сплатити гігантську квитанцію або втричі переплатити, ніж відстоювати за черговою довідкою? Похід на прийом до чиновника викликає у підвищення тиску?

Тоді ця рубрика для вас. Дізнавайтесь разом із нами, як не переплачувати гроші за державні послуги та діліться своїми історіями та перемогами.

Сьогодні мова про те, як Кабмін, заборонюючи торгівлю із тимчасовано окупованим Кримом, заборонив кримчанам вивозити з окупації власне майно: побутову техніку, меблі, посуд, тощо.

17 січня 2016 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України№ 1035 про заборону поставок товарів до Криму. Цим документом забороняється провозити з Криму на материк крам та власні речі - з собою можна взяти тільки предмети, зазначені в 370 статті Митного кодексу України, всього 23 найменування.

Ось цей список. Його сфотографував 16 лютого 2016 року на пункті пропуску через адміністративний кордон між материковою Україною та Кримом колишній мешканець Керчі, вимушений переселенець Микола Войтенко. 

Як нас "натягує" влада: Кабмін заборонив кримчанам забирати з окупації власні речі - фото 1

У вересні 2015 року його родина переїхала з Криму в Ірпінь. Забрали найнеобхідніші речі. Днями він знову поїхав до свого будинку в Керчі, щоб вивезти те, що родині необхідне.

"Поклав у багажник кухонний посуд, комп'ютер сина та свій будівельний інструмент, яким заробляю на життя: дриль, перфоратори. Все із явними слідами використання. О дев'ятій приїхав на пункт пропуску. Росіяни пропустили, але попередили, мовляв, на українському у вас будуть проблеми, не пропустять, - розповідає Микола. – Ми ще обурилися, як це наші і не пропустять!".

Український прикордонник заглянув до Миколи у багажник, побачив будівельний інструмент, зазначив, що такого немає серед 23 найменувань переліку, одже, він машину через кордон не пропускає. Видав відповідну постанову.

"Найбільш за все шкода сина, - каже Микола. Ми йому той комп'ютер подарували на 13 років, він його так чекав. Я прикордонника і вмовляв, і благав, і пояснював, що ці речі потрібні для роботи, але він сказав, що не хоче втратити свою роботу, тому нас не пропустить. І я такий не один був, стояла ціла черга тих, кого також завернули. Поряд зі мною стояли двійка кримських татар, в них в багажнику виявили чотири покришки. І також не пропустили".

Як нас "натягує" влада: Кабмін заборонив кримчанам забирати з окупації власні речі - фото 2

Патріоти України з Керчі Наталя та Микола Войтенки

Родина Войтенків переїхала з Керчі до Ірпеня в вересні 2015 року з двома дітьми та бабусею. Хотіли одразу після "референдуму", але сімейні обставини примусили відтермінувати переїзд.

У Криму залишився будинок, який вони тільки добудували.

"Якісь необхідні речі ми одразу забрали, - розповідає дружина Миколи пані Наталя. – Недешеві нові меблі за копійки вимушені були продати, тому що знали, що їх вже не заберемо – тоді почалася заборона на рух вантажівок з Криму. Я питаю в прикордонника (Наталя їхала з чоловіком) чи можна мені, наприклад, забрати з Криму свій холодильник, бо він в нашу легкову машину влізе. Він каже, що також не можна. Розумієте, ключки для гольфу можна, спорядження можна. Моїй мамі потрібне альпіністське спорядження? Їй швейна машинка та її каструлі потрібні!".

Найобразливіше, кажуть Войтенки, наразі за дітей.

"Ми вчили дітей любити свою країну, вони дуже важко пережили окупацію та в'їзд з Криму, втратили друзів. І дуже важко було розповідати, чому ми не привезли їм їхні речі та комп'ютер. Донька прийшла додому і син їй із сльозами в очах каже: ти знаєш, що це наші українці не пропустили!?" - згадує Наталя.

Свої речі Войтенки вимушені були повернути в Крим. Тепер думають, як назбирати грошей на необхідне при тому, що в Миколи навіть нема інструменту для роботи.

Найсмішніше, розповідає Наталя Войтенко, що коли вони хотіли взяти кредит, щоб купити необхідні речі хоча б вже в розстрочку, їм і його не дали, тому що вони не резиденти. При тому, що в Наталі є довідка вимушено переміщеної особи.

Продати свій будинок у Криму, щоб купити на вільній частині України своє житло кримські переселенці також не можуть, бо всі фінансові операції в окупованому Криму вважаються незаконними. І навіть якщо доведені до відчаю люди підуть на "злочин" і продадуть будинок чи квартиру, гроші їм також доведеться вивозити потай. А меблі, побутову техніку, картини, посуд – все, що вони роками збирали до свого дому з радістю та любов'ю, доведеться чи залишити, чи продати.

Таке враження, що кримчан, які полишають власні домівки не тому, що війна, не тому що стріляють, а вулицями вештаються п'яні бойовики, а виключно за патріотичними мотивами, ніби карають за їхню відданість. Примушують залишатися в окупації.

Заборона перевезення товарів з окупованої території та в зворотному напрямку то добре, але хіба не можна якось диференціювати товари та речі, що їх перевозять переселенці? Видно ж, коли це товари, а коли людина перевозить те, що в неї вдома було. Нехай переселенці для цього пред'являтимуть довідки про статус ВПЛ, показують свої сторінки в соцмережах, щоб було видно, що вони не сеператист…

Уявіть, як це, коли ти вимушений поїхати зі свого рідного міста, змінити власну квартиру на орендовану, так ще й те, що в тебе в домі було, не маєш права собі забрати. От стаття 370, згідно якій кримчанин-переселенець може вивести: півлітра парфумів, білизну та одяг "що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні", особисті прикраси, особисті ліки,дитячий візок, інвалідний візок, переносний проектор з обґрунтованою кількістю діапозитивів, бінокль, пейджер (ви серйозно?!), друкарську машинку, комплект спорядження для гольфу (повний перелік дивіться отут).

В громадській організації "Правозахисна група 20 лютого", яка наразі судиться із Мінюстом за відміну знущальної постанови, пояснюють причину появи цього "переліку Шиндлера".

Постанову № 1035 було прийнято Кабінетом міністрів на вимогу активістів громадської блокади Криму. Уряд доручив Мініфраструктури підготувати документ, який регламентував би ці питання.

І чиновники, піднявши нормативну документацію, не знайшли нічого краще за положення Закону України "Про вільну економічну зону Крим", де йдеться, що Кабмін має право вводити обмеження на поставки певних товарів на тимчасово окуповану територію. І Кабмін, замість того, щоб обмежити поставки, дозволивши перевозити все, крім певного переліку, заборонив провозити все, крім певного переліку.

Інакше кажучи, замість того, щоб скласти перелік заборонених до ввезення речей та товарів, Кабмін заборонив ввозити все, крім товарів соціального значення (хліб, мука, тощо) та речей з переліку статті 370 Митного кодексу України.

Чому обрали саме перелік 370 статті з усіма цими пейджерами та біноклями?
"Ця стаття в усьому цивілізованому світі називається статтею туриста, пояснює виконавчий директор громадської організації "Правозахисна група 20 лютого" Дмитро Незвинский. - Вона спрощує подорож туристів по світу, щоб вони постійно не оформляли митні документи на свої речі був придуманий такий стандарт. Це парадоксально, що коли Кабмін передбачав перелік товарів, які дозволяється переміщувати з Криму і в Крим, він застосував саме цю статтю. Тобто юридично Україна, в особі Кабінету міністрів, вважає кримчан, які виїжджають з Криму на материк, туристами".

Можна було б розширити перелік статті 370 і прийняти нормальний документ, але для цього треба було розмірковувати, напружуватися, влаштовувати громадські слухання із переселенцями та дізнаватися їхню думку. Цього, каже Дмитро, ніхто не робив.

"Наразі ми маємо антилюдську постанову, з якої сміються всі міжнародні правозахисники. Ми намагаємося оскаржити її в суді, сьогодні відбулося чергове засідання. Судячи з того, як веде себе колегія суддів і відповідач (інтереси Кабміну як відповідача захищає Мінюст), вони зацікавлені затягувати цю справу, - розповідає Дмитро. – Ми налаштовані серйозно та дійдемо до ЄСПЧ.

З тимчасово окупованого Криму з початку окупації виїхали, за офіційною статистикою, 21 тисяча 775 чоловік. За неофіційною – близько 60 тисяч.

Законних шляхів вивезти з Криму своє майно в них наразі нема.

Читайте також: Як нас "натягує" влада: доп